Без конфліктів у житті ніяк не обійтися. І у школах вони теж є. Їх можна вирішувати через покарання і пошук винних. Однак, практична психологиня Інна Рокотянська разом зі своїми колегами вирішила запровадити у своєму навчальному закладі у Диканьці відновний метод вирішення суперечок.
Інна розповіла, як вдалося організувати “територію миру“ та чому ненасильницький метод спілкування важливий під час війни, а також поділилась, як розуміння своїх потреб і потреб опонента може вичерпати конфлікт.
Від власного досвіду до проєкту “Школа – територія миру”
У вересні 2021 року в опорному закладі “Диканський навчально-виховний комплекс імені М.В.Гоголя стартував проєкт “Школа – територія миру”. Його ініціаторкою стала практична психологиня, медіаторка та експертка з інституційного аудиту Інна Рокотянська. Вона заклала в основу проєкту метод ненасильницького спілкування.
У Диканському навчально-виховному комплексі імені М. В. Гоголя Інна Рокотянська у партнерстві із проєктом «Зміцення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості» запровадила метод ненасильницького спілкування як вирішення конфліктів у колективах
Метод ненасильницького спілкування розробив американський психолог Маршалл Розенберг. В його основі – побудова стосунків на основі емпатії, чесності, доброзичливості та відкритості. Він дозволяє знайти спільну мову навіть у складних конфліктних ситуаціях, враховуючи почуття і потреби іншої людини.
До цього методу Інна Рокотянська прийшла через особистий досвід – у сім’ї підростав син. Як психологині, так і мамі, Інні потрібен був підхід, який би дав змогу розуміти свою дитину і водночас відстоювати власні інтереси. На той час жінка вже працювала медіаторкою в альтернативному врегулюванні суперечок, але їй не вистачало розуміння потреб між сторонами конфлікту. Інна знайшла його саме у ненасильницькому спілкуванні.
Інна Рокотянська була серед 20 педагогів з усієї України, які навчалися практичного використання гри “Територія без провини” на вебінарі від її авторок Сури Гарт та Аннікен Поулсон-Біір. Ця гра розроблена на основі методу ненасильницького спілкування Маршалла Розенберга для його вивчення й покращення розуміння почуттів та потреб людини. Проєкт реалізовувався за підтримки громадської організації “Міжнародний інститут інтегрального розвитку“ та ініціативи “ЕМПАТІЯ” за підтримки компанії MacPaw. Свої знання Інна масштабувала на свій клас, де була класною керівницею.
Заняття з розвитку навичок емпатії з використанням гри для учнів середніх класів
– Я бачила, що потрібно навчати дітей вирішувати конфлікти конструктивними шляхами. Після вебінару я отримала свій примірник гри “Територія без провини“, яку впроваджувала у школі. А разом із тим я помічала, як конфлікти впливають і на наших педагогів. На прикладі свого класу я бачила, що метод ненасильницького спілкування діє, тож було б добре, якби у кожному класі можна було проводити такі заняття. Однак, я була одна на понад 600 учнів і 70 учителів, а в інших учителів не було практики використання ненасильницького методу спілкування, – розповідає Інна.
Так з’явилася ідея запровадження навчання для колег, аби вони також опанували цей метод.
Як вдалося реалізувати проєкт
Щоб втілити свій задум, Інна Рокотянська вирішила стати учасницею проєкту “Мирна школа“ від ГО “Інститут миру і порозуміння”, але на той час він не впроваджувався у її області. Згодом Інна виграла малий грант Фонду Богдана Гаврилишина як випускниця програми “Молодь змінить Україну. Полтавщина“, а потім стала учасницею пітчингу проєктів соціальної дії у рамках проєкту “Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості“, що співфінансується Європейським Союзом та Британською Радою в Україні. Так разом зі двадцятьма колегами вона вирішила реалізувати свою ідею.
Проєкт “Школа – територія миру“ підтримала 441 людина, і він став переможцем. Педагоги Диканського НВК отримали на його реалізацію 30 тисяч гривень. Решту необхідних коштів Інна назбирала на фандрейзинговій платформі “GoFunded”.
На зібрані гроші вдалось закупити п’ять комплектів ігор “Територія миру“, канцелярію, 2 столи та чотири кольорові пуфи для створення “осередків миру”.
Так виглядає осередок миру
Друга хвиля проєкту передбачала розробку електронної версії посібника до навчального тренінгу “Розумію себе та взаємодію з іншими“ та методичного матеріалу для усіх занять тренінгів, які проходили вчителі. Тренерами обох хвиль проєкту були відомі в Україні сертифіковані тренери із методу ненасильницького спілкування, фасилітації та навичок самодопомоги.
Цей проєкт підтримала місцева влада. Вона допомагала інформаційно – розміщувала інформацію про перебіг проєкту на своїх ресурсах та у місцевій пресі, а також сприяла популяризації ідеї у громаді.
Вчителі опорного закладу, які пройшли навчання в тренінгу «Розумію себе та взаємодію з іншими», в рамках проєкту «Школа – територія миру» отримали ігри «Територія без провини»
Усього у громаді пройшли навчання 40 педагогів протягом 2-х хвиль реалізації проєкту. Співфінансування на себе взяли благодійний фонд Олександра Ващенка та “Фонд родини Богдана Гаврилишина“, Європейський Союз і Британська Рада, а громадська організація “Міцна громада“ адмініструвала його виконання.
Старт другої хвилі проєкту
Через повномасштабне вторгнення роcії проєкт довелося переводити в онлайн формат та змінювати терміни.
– Ми готувалися до зустрічі гостей – мали приїхати наші тренери на підсумковий навчальний тренінг. Увесь заклад цього чекав, я розробляла промоцію. Але ми разом із координаторкою проєкту Анною Гладкою вирішили перенести його в онлайн. Відповідно, довелося відкоригувати наш бюджет, тому ми використали не всі кошти, які він передбачав, – зазначає ініціаторка проєкту. Також через початок повномасштабної війни не вдалося провести навчання з ненасильницького методу спілкування для батьків учнів.
Група підтримки для вчителів опорного закладу «Емпатійний двіж» – продовження взаємодії з учасниками проєкту та вдосконалення навичок емпатії після проєкту
Попри перешкоди, диканські педагоги все-таки втілювали проєкт, а вже після його завершення Інна разом зі своїми колегами вечорами проводила “Емпатійний двіж“ – вони збиралися у зумі та грали у гру “Територія без провини“.
– Я помітила, що метод у нашому навчальному закладі почав діяти. Наприклад, мої колеги розповідали, що гра навчила їх дивитися на ситуації під іншим кутом. Їхнім учням було дивно, коли вчитель не кричить, а спокійно запитує: “Я чую, що ти мав купу перешкод у виконанні цього завдання. Я можу тобі чимось допомогти?“, – говорить Інна.
Як змінилася робота практичного психолога під час війни
Інна Рокотянська розповідає, що із початком повномасштабного вторгнення у ній відкрився архетип “Рятівниці“ – вона почала надавати психологічну допомогу переселенцям, які приїздили до Диканьки, у рамках проєкту “ПроПідтримка“ від ГО “Центр Інноваційної Освіти ”ПроСвіт”.
Він стартував у Диканьці, а потім масштабувався і на інші міста України. У вересні 2022 року Інна Рокотянська почала працювати фахівчинею із психосоціальної підтримки та психологинею у мобільній команді відокремленого підрозділу міжнародної гуманітарної організації InterSOS.
З вересня 2022 року Інна Рокотянська почала працювати у міжнародній гуманітарній місії InterSOS – вона надає психологічну підтримку людям, які переселилися із зони бойових дій на Полтавщину
Як актуалізували проєкт
Хоча Інна Рокотянська вже не працює в освітньому закладі, але проєкт “Школа – територія миру“ продовжує діяти й досі.
– Мої колеги, які брали участь у проєкті, це вчителі-новатори. Разом із ними ми створили “Лабораторію змін“. Навіть без мене вони продовжують впроваджувати нові методи взаємодії у колективі. І я точно знаю, що вони використовують набуті знання під час проєкту та гру “Територія без насильства“ у своїй роботі, – зазначає Інна.
Цей метод корисний не лише у навчальних закладах, а й у повсякденному житті українців. Пані Інна зазначає, що після його опанування вона відчула, як по-іншому вона почала спілкуватися і на роботі, і в родині.
Психологиня пояснює, що основною цільовою аудиторією проєкту “Школа – територія миру“ були саме вчителі – як ресурс для масштабування методу у громаді. Однак, він корисний для людей будь-яких професій та для побутового спілкування, особливо у часи повномасштабної війни — коли ми усі потребуємо трохи більше емпатії та взаєморозуміння.
Фото: надані героїнею
***
Проєкт «Зміцнення міжсекторальної співпраці для соціальної згуртованості» (SC3) розрахований на 36 місяців і покликаний забезпечити ефективне подолання викликів і реалізацію перспективних можливостей в галузі розвитку на місцевому рівні шляхом покращення співробітництва між організаціями громадянського суспільства (ОГС) та місцевими органами влади (МОВ) в Україні.
Він співфінансується Британською Радою та Європейським Союзом та здійснюється Британською Радою спільно з трьома досвідченими співзаявниками (ОГС): ГО «Міцна громада», ГО «Молодіжна Платформа», та Херсонським обласним благодійним фондом «Об’єднання», що розміщуються на сході, заході та на півдні України відповідно. Проєкт здійснюється на всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій.
Цю публікацію було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
