Стріт-арт, або мистецтво міського простору, все більше приживається у великих і малих містах світу та України. Хто з вас не бачив на вулицях графіті, мурали, малюнки на будівлях, асфальті, на зупинках і тому подібне? Скажете, щось для мистецької культури новеньке? Але ж іще наші найдавніші пращури малювали на скелях. Такі малюнки, часто з написами, стали невід’ємною ознакою цивілізації.
Давнина-давниною, а ми поговоримо про сучасність. Так от, нинішні прихильники стріт-арту здебільшого переконані, що мистецтву “важко дихати” у замкнутому просторі галерей, приватних колекцій, виставок і музеїв. Тому художники популяризують на вулиці демократичність мистецтва, максимальну його доступність для людей.
Журналісти Гадяч.City пройшлися вулицями міста в пошуках сучасного стріт-арту. А ще, поспілкувалися з гадяцькою мисткинею про створення стінописів та дізналися про плани на майбутнє.
– Першочергово створення муралу була власна ініціатива для вкраплення чогось яскравого, нового, квітучого в нашому пониклому, сірому містечку, – розповідає Анна Бережна. – Другий стінопис створювався вже з посилом на актуальну, повномасштабну й болісну ситуацію у світі – довкілля, забруднення нашої матінки природи.
Мисткиня каже, що хотіла донести до людей, що не варто засмічувати простір в якому живемо. Й щоб кожен усвідомив та слідкував за своїми діями, показував приклад для найменшого покоління.
– Скажу чесно, при створенні перших стінописів у Гадячі люди поділилися на дві категорії: "Для чого це робите? А це не вандалізм? А кому воно потрібне"… Та інший бік людей, які підтримували та були у захваті, що в нашому містечку з’являється щось нове. Чим далі йшов процес, тим більше почалась віддача позитиву від людей, і це надавало натхнення на створення ще чогось новенького.
Наступним стінописом, куди вирушила розмалювати мисткиня, був розпис на стадіоні зі спортивною тематикою для підбадьорення спортсменів, дітлахів та й загалом для кожного оточуючого. Дівчина каже, це для того, щоб розуміли, що життя – це рух. Чим більше рухаєшся, тим більше будеш рости та розвиватись.
Анна Бережна каже, що особливо це стосується меншого покоління, які зараз залипають в гаджетах або, на жаль, мають пріоритетність в шкідливих звичках. Мета стінопису – показати, що активність, рух, які закарбовують силу та витримку неабияк відбиваються в подальшому майбутньому та сприйнятті цілісного життя надалі.
– Наступним етапом, у зв’язку із ситуацією в країні, мені хотілось підтримати та підбадьорити гадячан. Тому, почала зі звичних малюнків та висвітлення їх в соціальних мережах, і неочікувано отримала шалену підтримку, захват та поштовх вперед, і захотілось щось створити патріотичне, але водночас з сучасними нотками, саме таким і став новенький, свіженький стінопис біля поліції, жовті відтінки колоссяного українського поля та теплих сонячних промінців. Ці майори синьо-блакитних відтінків безмежного неба та актуальні фрази, які зміцнюють й припідносять наш український дух.
– І знову ж у віддачу отримала неймовірну підтримку та теплу енергетику людей і розумію, що це не кінець, а тільки початок творчих, крилатих та безмежних ідей. І у відповідь хочеться від душі дарувати людям ще більше позитиву та давати ці нотки тепла, яскравості та піднесення. Бо люди – це енергія, я постійно це говорю. Як ми йдемо в цей світ, з якими помилками та енергією ми йдемо до навколишнього – те й отримуємо у відповідь, адже кожен з нас творець своєї реальності. Тож надалі хочеться дарувати та розкривати ці світлі промінчики людям ще більше.
***
Якщо погуляти по місту, можна знайти кілька прикладів вуличного мистецтва. Але якщо у багатьох містах райтери в руках з балончиками фарб стараються “нагрянути” в обрану місцину і якнайшвидше утнути якийсь малюнок, щоб їх не застали за псуванням міського майна і не виписали штраф, то у Гадячі найбільші приклади творів вуличного мистецтва з’явилися все-таки обмірковано.
