Зруйнований музей Григорія Сковороди вразив у саме серце чи не усіх українців, а надто полтавців. Адже саме на Полтавщині народився великий український філософ. Музей Сковороди – це ще одна галочка в «диявольському переліку» російських окупантів на знищення української культури. Гадяч.City згадує, проти яких пам
яток архітектури воювали російські загарбники.
Із початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, окупанти здійснили 331 воєнний злочин проти української культури, – констатує Міністерство культури та інформаційної політики.
Мапа руйнуваньФото: Міністерство культури та інформаційної політики
Навіщо росіяни знищують пам’ятки архітектури
Перед тим, як перерахувати знищені культурні об'єкти, треба розібратися, навіщо окупанти витрачають дороговартісні ракети на музеї і пам’ятки архітектури.
Все дуже просто: якщо наші музеї їх так бентежать, значить – вони мають більшу вартість, ніж їхні ракети. Але цінність українських пам'яток вимірюється не грошима, а чимось значно більшим. Українські музеї і пам’ятки архітектури – це передусім носії української ідентифікації, доказ того, що ми протягом століть мали свою культуру. Українські музеї — це «фосфорні бомби» для російської версії історії України, адже спалюють вщент усі їхні хворі теорії.
Знищені пам’ятки архітектури
28 лютого
Музей Марії Приймаченко
У селищі Іванків на Київщині окупанти спалили історико-краєзнавчий музей, де зберігалося близько двох з половиною десятків робіт Марії Приймаченко. Спочатку новини були невтішні — буцімто у вогні згоріли всі картини у жанрі наївного мистецтва. Проте жителі селища встигли перенести картини в безпечне місце.
1 березня
У Києві окупанти здійснили ракетний обстріл Київської телевежі, розташованої поблизу Бабиного Яру – меморіалу жертвам Голокосту. 29-30 вересня 1941 року нацисти знищили тут понад 33 тисячі євреїв. Через 80 років історія повторилася — тепер уже російські нацисти знищують українців.
У Тростянці на Сумщині російські загарбники зруйнували картинну галерею старовинного маєтку Олексія Голіцина та садибу-манеж XVIII століття «Круглий двір».
У Харкові ворог завдав ракетного удару по центру Харкова — площі Свободи. Внаслідок цього була зруйнована будівля Харківської обласної державної адміністрації. Свою історію ця будівля веде ще з Губернського земства. З 1925-го, за часів «Першої столиці», в будівлі розмістився ЦК КП(б)У на чолі з Кагановичем. У 1932 році більшовики завершили перебудову будівлі, а в 50-х роках її перебудували знову в Будинок рад.
Будинок рад — Харківська ОДА Фото: Слобідський край
7 березня
У Харкові снаряд пошкодив будинок «Слово» — історичну будівлю письменників 1920-х років. Тут жили і працювали Микола Хвильовий, Володимир Сосюра, Павло Тичина, Остап Вишня та інші. Будинок «Слово» має сумнозвісну історію, адже з травня 1933-го року чи не щодня до нього приїздив чорний «воронок», щоб забирати у радянські катівні діячів української культури.
У селі Василівка на Запоріжжі окупанти обстріляли Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова», а вночі проти 14 березня розграбували музейні експонати. Зокрема, вкрали фарфоровий унітаз, який належав графам Поповим. Примітно, що свого часу гостем садиби був князь Михайло Миколайович — брат царя Олександра ІІ. Але й цей факт не зупинив росіян.
У селі В’язівка на Житомирщині росіяни знищили церкву Різдва Пресвятої Богородиці, побудовану у 1862 році.
Зруйнована Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Фото: НВ
У Чернігові під час обстрілу російських військових пошкоджено одну з найцінніших пам’яток XII–XIX століть — Єлецький монастир. Осколки пробили бані старовинної Успенської святині, дзвіницю в стилі українського бароко і монастирські мури.
9 березня
В Охтирці на Сумщині повністю знищений міський краєзнавчий музей. Він розташовувався в історичній будівлі XIX століття. Фонд музею нараховував 9 815 музейних предметів, повʼязаних з природою, історією та культурою.
11 березня
Російські окупанти в Чернігові розбомбили будинок Музею українських старожитностей Василя Тарновського, побудований в кінці ХІХ ст. Останні пів століття там була розташована Чернігівська обласна бібліотека для юнацтва.
Будинок Василя Тарновського до і після приходу російських окупантів
13 березня
У Святогірську на Донеччині під приціл російських окупантів потрапила Святогірська лавра, внаслідок чого були тяжко поранені двоє людей. Із 13 березня лавра постійно була під обстрілами росіян. 4 травня росіяни нанесли по місту авіаудар. Дісталося й Святогірській лаврі.
16 березня
Окупанти скинули авіабомбу на приміщення драматичного театру в Маріуполі. Його приміщення побудували в радянські часи, але сам театр у місті існував ще з кінця 19 століття.
До 16 березня в драмтеатрі переховувалися близько тисячі маріупольців. 25 березня 2022 року офіційний представник міста підтвердив, що в результаті нападу загинули близько 300 людей. Проте ця кількість може бути й 600 людей або більше.
Зруйновани драмтеатр у Маріуполі Фото: rbc.ua
21 березня
У Маріуполі внаслідок прямого потрапляння авіабомби росіяни знищили музей Архипа Куїнджі — унікального пейзажиста другої половини XIX – початку ХХ століття. Музей розташовувався в будівлі 1902 року. Тут зберігалися картини Тетяни Яблонської, Михайла Дерегуса, Івана Марчука.
19 квітня
Російські окупанти знищили Маріупольський краєзнавчий музей. Музей відкрили 1920 року. Він мав сім експозиційних залів та наукову бібліотеку, фонд якої становив 17 тисяч книжок. Загальний фонд музею налічував понад 53 тисячі експонатів, зокрема, речові, образотворчі, письмові (рукописні та друковані), нумізматичні, археологічні, фотодокументальні, природні та інші. Серед них особливо цінні – грамота Катерини II християнам-грекам, виведеним з Кримського ханства в 1778–1780 роках і поселеним у Північному Приазов'ї, плащаниця 1760 року, Євангеліє 1811 року.
21 квітня
Два ракетних удари цього дня росіяни завдали по острову Хортиця. Була пошкоджена будівля санаторію-профілакторію одного з підприємств. Постраждали вісім людей. 12 травня окупанти знову вдарили ракетами по острову та влучили в заповідну зону, внаслідок чого виникла пожежа.
1 травня
У Лисичанську на Луганщині згоріла дощенту багатопрофільна гімназія. Будівлю звели наприкінці ХІХ століття, як казарму содового заводу. Гімназія входила до ансамблю бельгійської архітектурної спадщини Лисичанська. 3 травня сумна доля спіткала й будинок колишнього директора содового заводу, зведеного у 1891 році.
Будівля Лисичанської гімназії пережила дві війни, але впала під бомбардуваннями росіян. Фото: Фокус
6 травня
Росіяни випустили ракету по Національному літературно-меморілаьному музею Григорія Сковороди в селі Скровородинівка, що на Харківщині. Поранення отримала одна людина. Цьогоріч Україна готувалася святкувати 300-річчя від дня народження філософа.
