Цифри невтішні – щодня ковід забирає сотні життів українців. За літо ми розслабилися і тепер пожинаємо ці плоди – поки що в Україні повністю вакциновані лише 2 мільйони жителів. Але навіть вакцина не може уберегти від зараження і розповсюдження вірусу. А це означає, що ми й далі повинні дотримуватися як особистих санітарних заходів, так і колективних.
— Мама, дивись, дядя із пістолетом! кричить дівчинка у рожевій куртці на вході у МаркетОпт. Двоє поліцейських стоять біля кавової машини. П’ятниця, після обід, тож у залі чималенько людей. На поліцейських не реагують. Поліцейські також. Сьогодні головна у їхній групі санітарна лікарка гадяцького відділення Держпродспоживслужби Людмила Кравченко.
Трохи історії. На Полтавщині поки що діє помаранчевий рівень небезпеки. Більшість областей вже "впали" і перейшли у червону зону. 3 листопада з’явилося розпорядження керівника робіт із ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня пов’язаної із поширенням коронавірусної хвороби на території Полтавської області із вказівкою створити у громаді робочу групу, яка перевірятиме, як дотримується бізнес карантинних обмежень. У групу має входити представники поліції, виконкому, Держпродспоживслужби та… представник ЗМІ.
В увазі пані Людмили – наявність розділювальних стрічок, журнал ведення температурного скринігу працівників (його мають робити кожному працівнику, який заступає на зміну), маски і рукавички на працівниках і відвідувачах. Проте стоп! лише одиниці покупців одягають одноразові рукавички.
— Обов’язково покупці мають одягати рукавички у маркеті, адже незахищеними руками ми залишаємо на продуктах свої «сліди», а серед них і ковід, — коментує Людмила Кравченко.
І справді, мало хто із відвідувачів при вході користується антисептиком, не те що рукавичками. Ще на що звертає пані Людмила увагу – чи ліцензований дезінфікуючий засіб і чи правильно із нього готують розчин для обробки приміщень.
— Це також дуже важливо: дотримуватися правильності дозування засобу, адже якщо порушити норми, наприклад використати малу кількість, розчин не виконуватиме свою функцію, якщо більше – все таки маємо справу із продуктами і буде не дуже добре, коли висококонцентрований засіб потрапить на продукти харчування, – говорить Людмила Кравченко.
Адміністраторка МаркетОпту вносить купу паперу – це все "ковідні" документи. Із пандемією у власників бізнесу додалося не лише головного болю, як виживати у пандемію, а й купа паперової роботи. Навіть температурний скринінг безконтактним термометром не зробиш просто так, адже він має проходити повірку, яка має бути зафіксована на папері.
Із зауважень до МаркетОпту від пані Людмили: відсутність попередження при вході до магазину покупців, аби вони дотримувались карантинних заходів.
— Це прямо передбачене постановою №17, що суб’єкти господарювання мають попереджати своїх клієнтів дотримуватися правил карантинних обмежень, — додає санітарна лікарка.
Ніна Сулима працює прибиральницею у супермаркеті АТБ. На ній лежить відповідальність за дезінфекцію у магазині.
— За цілий день так набігаєшся. Я тут одна, то поки все зробиш дві мокрі футболки доводиться змінювати, — говорить пані Ніна.
У магазині не готують розчин для дезинфекції, він уже приходить від постачальника, але пані Ніні від того не легше – адже розчин доводиться «тягати» із підвального приміщення нагору.
У Людмили Кравченко до магазину АТБ ті ж вимоги – попередження клієнтів, наявність масок і рукавички також і на покупцях.
Робоча група заходить у ще два магазини – «Техномаркет» і «Жук». Але штрафів того дня ніхто не отримав.
— Так, зараз менше порушень, говорить Людмила Кравченко, – все таки за рік люди навчилися вести бізнес і дотримуватися карантинних обмежень.
