Марафони стали невід’ємною частиною міської культури. Спортивні заходи проходять у сотні міст по усій планеті. Вже третій рік і Гадяч може похвалитися тим, що він входить у ту сотню міст, де проводять марафони.
— Ми приготували сюрприз, але Віталік ще не знає. Замовили банер, везли в авто із самого Чергінова розказували йому, що то мені потрібен, замовили тематичні пряники, розповідає Оксана Мороз із Лебедина.
Віталій Максимов колишній військовослужбовець, учасник АТО. Почав займатися бігом після того, як звільнився із ЗСУ за вислугою років. За рік тренувань уже зміг бігти марафон.
— У Дніпрі я біг 42 кілометри, тож у Гадячі вирішив трохи зменшити навантаження на організм і тому буду бігти 10 кілометрів розповідає Віталій Максимов. У Віталія найгучніша група підтримки – дружина Тетяна, донька Ліза. На Покрову родина запланувала поїздку до родичів – Оксани і Андрія Морозів – у Лебедин і разом із тим Віталій вирішив вбити двох зайців — узяти участь у півмарафоні. Лебединсько-чергінівська група підтримки була найгучнішою і вболівала не лише за свого, а й за інших учасників.
— Ми привезли у Гадяч прапор із яким сходили на Говерлу, – говорить Оксана. – А із Віталієм ми їздимо на усі змагання, щоб підтримати його. Навіть я у Дніпрі поки він біг марафон вирішила і собі пробігтися хоч на невелику дистанцію. Так вона невелика, всього кілометр, але скільки гордості за себе.
Микола Швідін із Заводського фотографується на фоні стартової рамки, загорнений у прапор Грузії.
— Мій дідусь грузин, тому я присвятив цей забіг йому, — говорить хлопець.
Крім Чернігова і Зінькова до Гадяча з’їхалися учасники із різних куточків України — Полтави, Cум, Зінькова, приїхав до рідного міста український спортсмен Євген Гуцол із дружиною Тетяною, побігав вулицями Гадяча навіть голова облради Олександр Біленький. Більшість із непрофесійних спортсменів представляли клуби. Наприклад із полтавсько-гадяцький клуб "Горинич" представляли аж 20 учасників.
Щирі емпоції.
Денис Микитюк, тренер спортивного клубу "Горинич" говорить, що тренують своїх учасників не стільки для старту, стільки для здорового способу життя.
— Будь-яка людина, яка вважає себе за своїм станом здоров’я раз нарік має пробігти марафон і кілька півмарафонів. Ми не професійні спортсмени, у нас немає на меті перевершити результати, все одно результат Кепчоге ми навряд чи поб'ємо, а ось перевірити свій організм на витривалість можемо, — говорить Владислав Головко, співзасновник клубу "Горинич".
У кожній віковій категорій були свої призери і переможці. Але найкращі результати у півмарафоні показали все таки гадячани — Наталія Зміяк і Роман Недвига.
— На цьому напівмарафоні поки що кращий результат, який я показував, — говорить Роман. — Бігом займаюся уже рік. Півмарафон у Гадячі є підготовчим до марафону у Києві. Тренуються в основному за Гадячем — у Вельбівці чи Червоному Куті.
Марафони — це соціально важливі проєкти як для самого міста, так і для його жителів: пропаганда здорового способу життя, "реклама" міста, єднання, братерство і толерантність. І це добре, що у Гадячі відбуваються такі заходи.
Наймолодший учасник дитячого півмарафону Міша Гуцол.
