Олександр Яловий подорожує світом не вперше. Його можна назвати професійним мандрівником, адже він вже об’їхав більше 60 країн. Та вперше у своєму житті він подолав відстань у десять тисяч кілометрів на своєму мотоциклі.
Угорщина, Австрія, Італія, Франція, Монако, Іспанія, Португалія, Бельгія, Нідерланди, Берлін, Варшава і, звичайно ж, Україна скорилися під його колесами та бажанням побачити цей світ з іншого ракурсу.
– Не планував такої подорожі, все якось вийшло імпульсивно. Я купив собі мотоцикл Harley-Davidson, трішки «обкатав» його і вирішив під час своєї відпустки з’їздити на захід, – розповідає Олександр.
Почав подорожувати після 40
Назвати чоловіка «байкером зі стажем» не можна, адже купивши свого двоколісного друга у кінці травня, поїздивши на ньому лише три місяці і подолавши до 10 тисяч кілометрів, він вирішив «подивитися світ» з іншого ракурсу.
Як зізнається Олександр, подорожувати він почав після 40 років:
– Раніше для цього якось не було часу. Весь час у роботі, а зараз діти дорослі та й взагалі сім’я підтримує мої такі спонтанні рішення. Вперше закордоном побував у Польщі чи Румунії, точно не пам’ятаю, але це було по роботі.
Дивитися на світ не через скло автомобіля, а на мотоциклі – це зовсім інші емоції. Навіть у напарники Олександр взяв із собою лише невеличкий рюкзак. Адже не кожний погодиться їхати у таку далеку дорогу.
Погода сприяла у його подорожі
– Не можу сказати, що десь зіткнувся із труднощами – паспорт і візу я мав, посвідчення маю європейського зразка, ночував у готелях, харчувався у кафе і на заправках. Я вже був у цих країнах не лише через туристичні агентства, а й подорожував власним авто, тому страху не було. Чогось нового я не побачив, але на мотоциклі зовсім інший погляд на ті речі, що вже знаєш. Інше сприйняття.
Навіть погода Олександру сприяла у його подорожі – було сонячно. Потрапив він під дощ лише в Італії.
– Усе було так як треба – відмінна дорога, гарний настрій і чудова погода. Можна сказати, що мої бажання співпали з моїми можливостями (усміхається – прим.авт.).
А на запитання, що б побажали людині, яка б хотіла відважитися на такий крок, Олександр із впевненістю відповів, що все залежить від нас самих.
– У кожної людини – усе в її голові. Ми у своєму житті не можемо бути схожими на когось і в точності повторити одне й те саме, адже кожний робить усе по-своєму.
Коли в тебе є бажання щось зробити – ти це зробиш ні на кого не рівняючись. Я особисто не ставив собі мету зробити таку подорож. Усе вийшло само собою, але я прислухався до своїх сил, внутрішнього голосу… Мною керувало бажання, можливість, і розум… Комусь легко підстрибнути на метр, а комусь лише на 10 сантиметрів. Але треба бути впевненим у собі, у своєму транспорті, і звісно у своїх силах і розумі.
