Журналісти Гадяч.City до 30-річчя започаткували проєкт "Наша незалежність на сторінках газети "Гадяцький вісник". Ми вже загадали, якими були 1991, 1992, 1993 роки. На черзі знову лихі 90-ті.
1994 рік
Чим примітний: президентом обирають Леоніда Кучму, у районі готуються до епідемії грипу, гадячан попереджають про церкву Сатани, відкрилася дитяча консультація, «Гадяцький вісник» святкував 75 років (відраховуючи від 1919 року) , а шоколадка коштувала 27 тисяч карбованців.
«Гадяцький вісник» у 1994 році більше пів року жив виборами. Активно друкуються відомості про кандидатів, списки виборчих дільниць, повідомлення окружної комісії. У 1994 році обирали усіх – президента, голів, депутатів місцевих рад.
Але є й цікаві повідомлення. Наприклад, стаття заступника голови райдержадміністрації Петра Суботи «Дотримуватися закону про свободу совісті».
За незрозумілим заголовком – гадячан попереджають про сумнівні релігійні організації. Наприклад, «Біле братство», яке насправді було тоталітарною сектою. Так те саме, де була Марія Деві Христос. Петро Субота пише, що на території Полтавщини знешкодили 40 осіб, які належали до цієї секти.
У 1994 році ціни все ще росли. Так, Є.Ємець 1 червня у публікації «Мамо, купи шоколадку», розповідає, про дитя, яке захотіло , щоб батьки купили плитку шоколаду. Але батьки відмовили дитині, бо шоколад коштував 27 тисяч карбованців, а стара ціна була 1 карбованець 80 копійок.
У вересні 1994 року колектив заводу «Горизонт» отримав свідоцтво про право власності на майно підприємства, яке до того було державним. Найобговорюванішими темами поряд із виборами президента і ростом цін була приватизація.
1995 рік
Чим примітний: відкрилась міська школа №4, «Полтава-банк» переїхав у нове приміщення», яке збудували болгарські будівельники, з Гадяцького м’ясокомбінату вкрали місцеві жителі вкрали майже 50 кілограмів м’яса, Мартинівку повністю газифікували, Відбулася виставка художника Михайла Позивайла, у Ручках при колгоспі з’явився міні-маслозавод із переробки молока, підписаний Конституційний договір, який діяв до прийняття нової конституції України, зданий в експлуатацію 16-квартирний будинок консервного заводу в Лютеньці, відбулося відкриття пам’ятника родині Драгоманових.
"Вісник" писав не лише про життя району, а й висвітлював життя усієї України. Так, 14 січня можна знайти смішне повідомлення про виступ… співачки Лайми Вайкуле у Миколаєві. Ціна квитка становила аж 1 мільйон карбованців! Гостю поселили у дорогому готелі «Інгул», але там відрізали і холодну, і гарячу воду. «Адміністрація готелю захвилювалася, – йдеться у замітці, – зірка залишилась невмитою. Та згодом співачка усіх заспокоїла: вона користується косметикою класного виробництва «Лайма люкс», яка складається переважно із тібетських трав. Куди тій воді із Бузького лиману!». Непогана така реклама косметиці Лайми Вайкуле.
Крім пришестя Лайми Вайкули, у січні 1995 року цікавою новиною став матеріал про відкриття четвертої школи.
Якщо Лайма Вайкуле зуміла викрутитись, то не так легко було викрутитися фермерам на Гадяччині. У матеріалі «Фермеру потрібна не тільки земля, а й ферма», йдеться, що із 13 фермерських господарств лише два можуть похвалитися пристойними урожаями – Валерія Олексенка і Павла Пащенка. В інших фермерів урожайність рідко перебільшувала 19 центнерів із гектара.
Цікавий матеріал можна знайти у випуску від 18 березня 1995 року. Називається він «Працювати можна краще».
Це переказ засідання зборів членів ради райспоживспілки.
«Сільський споживчий ринок збіднюється. На прилавки сільських магазинів часто не потрапляють навіть товари повсякденного попиту. Немає шкіряного та гумового взуття, робочого одягу, вузький асортимент товарів для дітей. Завідувачі магазинів замовляють надзвичайно малу кількість ковбасних виробів, пряників, хлібобулочних виробів, продукції комбінату громадського харчування. Планується відновити роботу Веприцької хлібопекарні, карамельного цеху Петрівсько-Роменського хлібозаводу. Необхідно розширити асортимент і підвищити якість продукції ковбасного цеху.
П’ять років тому розпочато спорудження критого ринку, але через відсутність коштів будівництво заморозили. В минулому році вирішили вести поетапне будівництво. За рахунок коштів ринку завезли частину бетонних плит. Але міська рада прийняла рішення 90 процентів виручки перерахувати у міський бюджет. Тепер будувати немає за що. Припинено спорудження торговельного центру в Лютенці, магазину промтоварів у Харківцях» — йдеться у матеріалі.
До речі, ще у далекому 1995 році намагалися боротися зі стихійною торгівлею:
«…заборонено приватним особам, колективним сільськогосподарським підприємствам, радгоспам, іншим організаціям торгівлю на вулицях Гадяча м’ясом, м’ясопродуктами, рибою, молоком, молочними продуктами та продуктами рослинництва. Торгівля зазначеними продуктами дозволяється лише на ринках».
У травні 1995 року на першій шпальті «Гадяцького вісника з’являється» звернення уряду України.
"Ціни на паливо зростають, постачання газу періодично опиняється під загрозою. Людей хвилює те, що газ поступово може стати своєрідним предметом розкоші. Газопостачання України здійснюється за рахунок власного видобутку на 20 відсотків і закупівлі газу у Російської Федерації та на 80 відсотків – із Туркменістану. Станом на 20 квітня 1995 року заборгованість пред Росією та Туркменістаном становить 526 мільйонів доларів США".
1996 рік
Чим примітний: гадячани жертвували гроші на будівництво собору, продовжується приватизація, у Рашівці з’явився цех із переробки сільськогосподарської продукції, у районі очікували на весняну повінь, прийняли Конституцію України, прем’єр-міністром стає Павло Лазаренко, вперше у газеті надрукували слово «секс», у Гадячі запрацювало відділення Державного казначейства.
"19 березня здано в експлуатацію ретранслятор четвертого каналу, на якому будуть транслюватися передачі телерадіокомпанії «Лтава», громадського російського телебачення. На цьому ж каналі буде виходити в ефір телепрограма «Гадяч». Першу передачу з Гадяча плануємо провести 30 березня о 19 годині 45 хвилин.
З розвитком матеріально-технічної бази і укомплектованістю редакції місцевого телебачення будемо розширювати телепередачі на правову тематику, вести розповіді про талановитих людей району, передовиків виробництва. Звучатимуть вітання, розважально-гумористичні і літературні і дитячі передачі, — писав директор компанії «Візит» В.Незямов.
У цьому році прийняли Конституцію України – її проєкт розтягся аж на два випуски – за 10 і 13-тє квітня.
А старший інспектор відділення ДАІ В.Волинянський нарікав, що стан вулиць міста і району вкрай незадовільний. Більшість дорожніх знаків потребували заміни, а в деяких небезпечних місцях їх зовсім не було, адже їх вкрали. Наприклад, на перехресті Тельмана і Першотравневої вкрали знак «Проїзд без зупинки заборонений» разом із бетонною основою. А на вулиці Кобилянської хтось залишив яму, у яку звалився вантажний автомобіль.
У 1996 році на сьомій сесії районної ради депутати затвердили бюджет і обчислювався він у мільярдах – 605 мільярдів 319 мільйонів карбованців.
Із 2 по 16 вересня тривала грошова реформа – Україна отримала свою національну валюту – гривню. За сто тисяч карбованців давали 1 гривню.
У порівнянні із 1995 роком торгівля у 1996 році… не покращилася.
Наприклад у викладі сесії міської ради йдеться, що практично в усіх магазинах акціонерного товариства «Янтар» відсутні сіль, цукор, олія, сірники. За 24 тисячі гривень продали ресторан «Псьол». У магазині «Дитячий світ» можна придбати одеколон, шампуні, жіночу білизну, тільки не дитячу ковдру чи одяг. Не обійшлося й без претензії до керівництва акціонерного товариства «Надія» через… сметану. Її доставляли у великих Її доставляли у великих бідонах, таку кількість важко було реалізувати.
