У березневому календарі поряд є два дати, які взаємопов’язані між собою. Мова йде про Всесвітній день водних ресурсів та Всесвітній день метеоролога. Адже метеорологічні явища, хай то буде дощ чи сніг, крупа, туман, роса пов’язані із водними ресурсами.
Зниклі річки і зміни клімату
Всесвітній день водних ресурсів проводиться на згадку про важливість води. Наприклад, 2,2 мільярда людей не мають доступу до безпечних водних ресурсів. Але існує ще одна небезпека: через водні ресурси змінюється клімат на земній кулі. У звіті ООН про розвиток водних ресурсів світу за 2020 рік, який називається «Вода і зміни клімату» , зазначається, клімат буде змінюватися, впливаючи на суспільство через воду. Зміна клімату буде впливати на доступність, якість і кількість води. Зміна обігу води також ставить під загрозу виробництво енергії, продовольчу безпеку, здоров’я людей. Це у загальнопланетарному масштабі.
Ми, жителі Гадяччини, також уже можемо пожинати результати змін клімату вкупі із людською діяльністю – у багатьох колодязях зникає вода, а у яких вона і є, може бути непридатною для виживання.
Але є ще одна проблема, яку наше гадяцьке суспільство не помічає за нелатаними дорогами і розбірками у соцмережах. Якщо відкрити Вікіпедію у розділі річки Гадяччини, енциклопедія вам підкаже, що територією колишнього району течуть Псьол, Лютенька, Борозна, Фіалка, Куличиха, Рашівка, Веприк, Озниця, Хорол і Грунь. Але наприклад, річок Фіалки, Рашівки, Куличихи уже давно немає. Озниця перетворилася на ставок. Хоча наприклад, річка Фіалка, була досить таки повноводною річка, яка при розливі підтоплювала обійстя. Великі розливи були і на річці Лютеньці, востаннє – три роки тому. Але зараз річка Лютенька – це замулена заросла водойма із майже стоячою водою. Річка Хорол місцями так пересохла, що від неї залишився потічок шириною 30 сантиметрів.
Із озерами також біда. Наприклад, у Енциклопедії сучасної України зазначається, що на території Гадяччини знаходиться 119 ставків і 24 озера із загальною площею дзеркала води у понад півтори тисячі гектарів.
Звісно, можна подумати, що зникле озеро чи пересохла річка це невелика проблема. Але вона глобальніша, ніж може здатися. Адже малі річки живлять великі і є джерелом опадів на земній кулі. Крім того, осушення річок призводить до втрати вологи у ґрунті, відповідно щоб виростити урожай, потрібно десь брати вологу. Через відсутність вологи у ґрунті частіше трапляються пилові бурі і смерчі. І під загрозою не лише малі річки, а й головна річка району – Псьол.
Режим річки – це життя водойми
Як Гадяч невіддільний від Псла, так і Псьол невіддільний від Гадяча. Для гадячан у літку це справжній рай. Але у Гадячі є люди, які розглядають Псьол із наукової точки зору. А саме метеорологи. У Гадячі є пост на річці Псьол, на якому фахівців спостерігають за режимом річки — змінами стану водойми, яка залежить у першу чергу від кліматичних умов.
Щодня двічі на день за будь-якої погоди гідрометеоролог Гадяцької метеостанції знімає показники рівня води у річці.
Цього року на Пслі зафіксували рідкісне атмосферне явище — снігові квіти.
Начальниця гадяцької метеостанції Марина Карфідова розповідає, що наприклад, навесні за цими показниками та враховуючи спостереження метеостанцій за промерзанням ґрунту і дані снігозьйомок у полі, Український гідрометцентр складає прогноз найвищих рівнів весняного водопілля та консультації строків руйнування льоду .Весняне водопілля на Пслі розпочинається звичайно у першій декаді березня. За даними спостережень на гідропосту р.Псьол – м.Гадяч найраніша дата початку водопілля – 5 лютого 2002 р., найпізніша – 2 квітня 1987 р.
.Льодохід на Пслі.
Підйом рівнів відбувається досить інтенсивно (до 1,4 м/добу) і через 7-10 днів наступає пік водопілля. Максимальна висота підйому водопілля змінюється від 2,5-3,5 м при звичайному водопіллі до 4,4- 5,1 м при катастрофічному. Найвищий рівень води (760 см над «нулем» поста) спостерігався у квітні 1932 р. За останні десятиліття найбільш високими водопілля були у 2003 (600 см) та 2006 (621 см) роках.
— Зазвичай водопілля проходить однією хвилею, але в окремі роки спостерігається два піки, внаслідок повернення холодів. Найбільша тривалість водопілля – 95 днів – спостерігалась у 1958 році, а найменша – 37 днів у 1990 р. Під час високого водопілля відбувається затоплення сіножатей, городів, розташованих на заплаві, говорить Марина Карфідова.
Катастрофічні водопілля призводять до затоплення мостів, окремих населених пунктів (с.Веприк, с.Бобрик). Максимальна швидкість течії річки під час водопілля досягає значення 1-1,3 м/с.
Спад рівнів проходить більш повільно і на початку — наприкінці травня встановлюються низькі рівні води. Щорічно в червні-серпні проходять дощові паводки. Висота підйому рівнів під час паводків, звичайно 0,5-1 м, в окремі роки – до 1,5-2 м.
Метеорологія – це дуже важливо!
Як пояснює пані Марина, метеорологія важлива галузь науки, адже немає жодної галузі суспільства, де б не застосовувалися метеорологічні дані: сільське господарство, збройні сили, авіація. Метеорологи збирають дані про атмосферні явища, на основі яких кліматологи моделюють зміни клімату.
Зважаючи на всю серйозність спостереження за метеоявищами, у 1950 році Організація об’єднаних націй заснувала спеціалізовану міжурядову установу Всесвітню метеорологічну організацію, яка Україна входить до Всесвітньої метеорологічної організації із 1948 року.
Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) — спеціалізована міжурядова установа ООН у сфері метеорології, заснована в 1950 році. З 1951 року ВМО є компетентним органом ООН з питань спостереження за станом атмосфери Землі та її взаємодії з океанами. Штаб-квартира ВМО знаходиться в Женеві, Швейцарська Коефедерація. 23 березня, в день коли набрала чинність Конвенція про заснування ВМО, відзначається Всесвітній метеорологічний день.
Всесвітній метеорологічний конгрес скликається один раз на чотири роки для визначення політики і пріоритетів для Всесвітньої метеорологічної організації. Він затверджує довгострокові плани і бюджет, обирає президента і віце-президентів ВМО та членів Виконавчої Ради, і призначає Генерального секретаря. Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) станом на 2015 рік включає в себе 191 країну-члена і територію, серед яких і Україна.
Марина Карфідова розповідає, що це зобов’язує метеостанції світу у один і той же час передавати гідрометеорологічну інформацію на глобальну систему телезв’язку. Ці дані збираються що три години по скоординованому міжнародному часу.
Тобто навіть маленька метеостанція у Гадячі ( а таких залишилось по всій Україні менше сотні) відіграють важливу роль прогнозах погоди.
11 березня Державна служба України з надзвичайних ситуацій і компанія «BARON - Critical Weather Intelligence» (Сполучені Штати Америки) підписали протокол про співробітництво у сфері гідрометеорологічної діяльності.
В Україні з’явиться близько 13 великих радарів, а також кілька тисяч спеціальних датчиків, які дозволять використовувати ранній, вірогідний і швидший прогнози небезпечних погодних та природних явищ для запобігання та завчасного реагування на можливі надзвичайні ситуації та катастрофи.
Цікава метеорологія
А ви знали, що метеорологія це не лише дуже серйозно, а надзвичайно цікаво. Ось наприклад, що може бути спільним між Гадячем і Франкфурт-на-Майні. А те, що ці два міста знаходяться на 50-й паралелі.
І хоч вони знаходяться на одній паралелі, погода у цих містах буде різна. Наприклад, 23 березня 2021 року у Гадячі температура повітря була +1,6.
- у Сокалі — +3,9
- Харкові — +0,9
- Києві — +0,4
- Почаєві— +1
- Франкфурт-на-Майні — +10
- Актюбинську — +2
- Комсомольську-на-Амурі — -2,2
Найвища температура повітря спостерігалася у Гадячі спостерігалася у 2014 році – 18,5 (23 березня), мінімальна – у 1952 році. Тоді 23 березня було мінус 19,5 за Цельсієм.
Найпівденнішою українською метеостанцією є метеостанція на анарктичній станції імені Вернадського.
