Голова правління приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» Дмитро Шестерненко розповів про своє бачення тарифної проблеми на прикладах економічних показників підприємства, а також своє бачення виходу з цієї складної економічної ситуації
— Дмитре Ігоровичу, у публічному просторі практично не обговорюється економічна складова проблеми, просто усі погоджуються із тим, що тарифи для населення непомірні. Хотілося б почути доводи від протилежної сторони конфлікту.
— Потрібно сказати, що ми також стали заручниками цієї ситуації. Тариф для ПрАТ «Гадячгаз» з 01.01.2021 за 1 куб. м на місяць (без ПДВ) становить 1,72 грн. Пропоную розібратися із його складовими. На розмір тарифу впливають виключно економічні показники фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, а саме:
- протяжність газопроводів суб’єкта;
- термін експлуатації газопроводів та споруд на них, що визначає періодичність оглядів, профілактичних та капітальних ремонтів, заміни обладнання;
- кількість замовників послуг розподілу, підключених до мереж даного оператора, тобто на яку кількість абонентів розподіляються витрати.
Однак назву основні складові.
По-перше, тариф майже на 39 % складає фонд заробітної плати. Середня зарплата на підприємстві на 2021 рік — 14619 грн, це з ПДФО, на руки — приблизно 11400 грн. На підприємстві працює 123 людини (хоча штатний розклад потребує 208), тому помножте цю цифру на 14,6 тисячі і на 12 місяців. Отримаємо 21,6 млн грн.
Цей газ оплачуємо ми. Ціну на технологічний газ, для нас встановлює регулятор – на 2021 рік маємо цифру 7020 грн/тис. куб. м. Тоді як ціна на оптовому газовому ринку в Нідерландах на сьогодні становить €25 за мегаватт-годину, адже у Європі зараз — холодна зима. Тому реальна ринкова ціна в Україні зараз складає до 9500 грн за кубометр. Ця розбіжність існувала і в попередні роки. Тому наше підприємство — планово збиткове.
Третя складова тарифу (залишок) — це по-перше матеріали виробництва: електроенергія, пальне, поштові та юридичні послуги, зв’язок, сайт, забезпечення працівників масками та спецодягом і таке інше. По-друге, це капіталовкладення або інакше кажучи «інвестиційна програма». Її обсяг на 2021 рік — 4,4 млн грн, або близько 7,9% від тарифу. З них більше половини йде на заміну старого обладнання (ШРП, ГРП, станції катодного захисту, газові лічильники, запірна арматура і багато іншого).
Нам критично необхідно оновити технологічний транспорт, які мало того, що часто ламається, та ще й украй витратний по пальному. Автопарк підприємства продовжує щороку старіти, автомобілі потребують постійних поточних та капітальних ремонтів, деякі автомобілі мають термін експлуатації понад 20 років, а оптимальний термін експлуатації автомобілів від 5 до 10 років, враховуючи завдання та об’єми робіт, які виконуються.
А ми маємо чіткий графік обслуговування мереж — кожен ШРП, кожну засувку потрібно проходити з певною періодичністю. Для ШРП, ГРП — раз на місяць.
Технічні огляди трас підземних газопроводів:
- - низького тиску в забудованій частині населеного пункту- 1 раз на місяць
- - високого і середнього тисків в забудованій частині населеного пункту- 1 раз на 2 тижні
- - усіх тисків у незабудованій частині населених пунктів - 1 раз на 3 місяці
Комплексне приладове обстеження газопроводів щорічно протяжністю до 300 км. Тому витрати на підтримання мереж не зменшуються по мірі скорочення обсягів розподілу.
У 2020 році ПрАТ «Гадячгаз» повністю виконало річну програму ремонтів та заміни обладнання:
- замінено обладнання 1 ГРП;
- 8 нових ШРП;
- проведено реконструкцію 150 газопроводів – вводів;
- 200 газових лічильників замінено у споживачів на нові за рахунок тарифу,;
- придбано 3 одиниць автотранспорту;
- відновлено 5 станцій катодного захисту.
— Скільки ви маєте споживачів і як це позначається на рентабельності?
— Маємо 22064 побутових абонентів, з які підключені до газопостачання. Вони споживають 27,36 мільйонів кубометрів газу. Рівень неплатежів складає 8%. Хочу сказати, що головною причиною підвищення тарифу «Гадячгаз» на 2021 рік порівняно з 2020 роком є зниження обсягу замовленої потужності у 2021 році порівняно з 2020 роком на 20% (з 40,5 до 32 мільйонів кубометрів). Загалом мережі ПрАТ «Гадячгаз» розраховані на транспортування 2 608 мільйонів кубометрів газу на рік, але 2021 року їх завантаження складе лише 1,2%.
— Озвучена й інша претензія до вас — чому інші газові компанії на Полтавщині мають нижчі тарифи на розподіл. Наприклад, для АТ «Кременчукгаз» — це 0,39 грн (0,468 грн з ПДВ).
— Якщо газорозподільна організація працює у великому населеному пункті, то щільність населення там набагато більша, є великі промислові споживачі, а отже вартість обслуговування 1 кілометра розподіляється на більшу кількість населення. Тому і тариф на одного споживача значно менший.
Оператор ГРМ |
Абонентів (населення), чол. |
Газопроводи, км |
Споживачів на 1 км газопроводів |
Обсяг замовленої потужності на 2021, млн.м.куб |
Тариф 3 01.01.2021 р. з ПДВ, грн. |
Гадячгаз |
22 064 |
1260 |
17,51 |
32 |
2,064 |
Кременчукгаз |
130 747 |
2 928,75 |
44,64 |
560 |
0,468 |
У Кременчуці обсяг розподілу газу у 17,5 раза більший, ніж у Гадячі, при цьому довжина мереж більша у 2,3 раза, а щільність населення вища в 2,5 раза, ніж по ПрАТ «Гадячгаз». У місті багато великих промислових споживачів — Кременчуцька ТЕЦ, Полтавський ГЗК, АТ «Укртатнафта», «АвтоКрАЗ». Тому тариф «Кременчукгазу» у 4,4 раза нижчий, за тариф у Гадячі.
ПрАТ «Гадячгаз» розподіляє природний газ споживачам міста Гадяч та території колишнього Гадяцького району, що займає площу 1595 км 2. 80% від загального обсягу розподілу природного становлять побутові споживачі.
— Звичайно, ви не Кабмін і не НКРЕКП, однак якими бачите шляхи вирішення сьогоднішньої кризи?
Якщо коротко, то є два шляхи:
1) умовно соціалістичний, коли тарифи тримають на низькому рівні адміністративними важелями і за рахунок великого обсягу сировини (наприклад, як це відбувається у Венесуелі та Туркменістані);
2) ринковий, коли тариф має тільки ринкову складову. Замість його адміністративного зменшення уряду потрібно збільшувати добробут населення. Однак ми розуміємо, що це завдання не на один день. Тому поки пропонуємо підготовчий етап. Необхідно зазначити, що держава в особі державних підприємств видобуває близько 14,9 мільярдів кубометрів природного газу на рік. Цього обсягу повністю вистачає на задоволення потреб у газі з боку населення (7,9 млрд) та підприємств теплокомуненерго (на виробництво теплової енергії для потреб населення — 6,9 млрд куб м).
Собівартість газу українського видобутку не перевищує 2,5-3 тисячі грн за 1 тисячу кубічних метрів, оскільки основні капітальні вкладення у родовища та мережу газопроводів були зроблені ще у 60-70 роки і повністю окупилися.
Зниження ціни українського газу до рівня 3 тисячі гривень дозволить суттєво знизити тарифи не лише на природний газ, а і на теплову енергію для населення, знизити бюджетні витрати на енергоносії для бюджетної сфери всієї країни, корінним чином скоротити витрати бюджету на виплату пільг та субсидії.
Прийняття рішення про зниження цін українського газу для населення лежить повністю у компетенції державної влади. Державним ресурсом газу розпоряджається НАК «Нафтогаз України», АТ «Укргазвидобування» та АТ «Чорноморнафтогаз», які усі є на 100% державними підприємствами.
Відповідне рішення про зниження ціни українського газу для населення до рівня «собівартість плюс рентабельність 10%» може прийняти Верховна Рада України у формі відповідного закону. Наскільки мені відомо, опрацювання цього питання активно відбувається цими днями.
Валентина Данець.
