Шоколадний бісквітний торт із сирним кремом і персиками, що просто тане у роті. Доки ми говорили із кондитеркою Світланою Хоменко, не раз доводилося ковтати слинку – уява малювала апетитні картинки. Сім років тому Світлана почала займатися кондитерською справою. Гадяч.Сity розпитав майстриню, як вона зважилась на новий старт у професії та чи важко бути кондитеркою.
– Влітку довелося передавати торт на Київ. Прокинулися о другій ночі, автобус відходить о третій. Діти сплять, а ми із тортом ідемо на автовокзал. Все обійшлося, торт доїхав, хоча дуже хвилювалася. О п’ятій був у столиці. Ще один торт поїхав до Одеси. Мої торти «мандрують», тому що їх замовляють вихідці із Гадяча. Є кондитери, які відправляють торти поштою, але у моїх правилах такого немає. Пересилаю лише пряники, а взимку ще й зефір, – розповідає Світлана Хоменко.
Світлана – мама «хлопчачого царства». Разом із чоловіком виховують двох синів – Максима і Андрійка. Світлана зізнається, що підтримка чоловіка допомагає їй займатися кондитерською справою. Вона пече торти, капкейки, макарони, імбирно-медові пряники, робить безе, зефір і льодяники. А почалося все із Губки Боба.
Від клієнт-менеджерки у банку до майстрині кондитерської справи
— Скільки себе пам'ятаю, я завжди любила щось пекти. Найулюбленішим десертом в дитинстві був пиріг з яблуками (шарлотка). Я любила спостерігати, як прикрашає торти моя мама, як зі звичайних тоненьких коржів виростав святковий торт. Головною по створенню солодких шедеврів у нашій родині була мама, – говорить Світлана.
Працювала жінка у відділенні місцевого банку. Спочатку була клієнт-менеджеркою. Допомагала клієнтам розібратися, як знімати гроші у банкоматі, оплачувати комуналку через термінал. Пізніше стала провідною спеціалісткою з обслуговування фізичних осіб – допомагала оформлювати депозити, відкривати рахунки, перераховувати кошти. Світлана зізнається, що на тій роботі отримала безцінний досвід:
— Робота у банку навчила мене спілкуватися із людьми. Це вміння зараз мені дуже допомагає. Наприклад, фото своїх робіт я виставляю у соцмережах. Але не просто виставляю. Я завжди пишу вітальні слова людині. Приємно і клієнту, і мені.
Пригадує, що на той час навіть не задумувалася про торти – цим займалася її мама. Бабуся завжди придумувала для внука Максима щось цікаве.
— Мама померла раптово. Ми дуже були засмучені. Але підходило день народження старшого сина. Він надивився мультика про Губку Боба і попросив мене спекти йому торт у вигляді цього персонажа, – говорить Світлана. – Це було 7 років тому. Вивчила доступну інформацію – дивилася майстер-класи на Ютубі, купила деякий інвентар і зробила святковий торт.
Побачивши, які емоції викликав цей торт у сина, Світлана вирішила, що буде далі вчитися створювати торти. Спочатку «тренувалася» на друзях і родичах, а потім прийшло і перше замовлення – для маленького іменника Світлана зробила торт у формі тачки Макквіна.
Спочатку справи йшли дуже повільно: у місяць могло бути одне-двоє замовлень. Тепер Світлана не бере більше двох замовлень на одну дату. Бувають випадки, коли їй доводиться працювати сім ночей на тиждень. Крім того, вона незмінна учасниця усіх заходів, які відбуваються у місті.
— Одного разу зателефонувала Лариса Труш, начальниця сектору культури, молоді і спорту Гадяцької райдержадміністрації, і запропонувала взяти участь у виставці-продажу до Дня Незалежності України. Це був 2017 рік. Я згодилася, – тепер намагаюся брати участь скрізь де запрошують, – пояснює Світлана.
Торти “народжуються” вночі
Удень Світлана - мама, а вночі - майстриня кондитерської справи.
— Зазвичай починаю роботу над тортом о дев’ятій-десятій вечора, коли діти вже вклалися спати. Якщо дуже-дуже хочеться спати, лягаю на 15-20 хвилин, щоб передрімати, а потім знову до роботи. Буває, що працюю навіть до ранку залежно від того, наскільки складна робота, – говорить Світлана.
Більшість її клієнтів – діти. Замовлення на весільні і «дорослі» торти бувають не часто. До якості продукту Світлана підходить ретельно – якщо купувати масло, то найдорожче, якщо вершки, то ультрапастеризовані, без добавок. Крім самих продуктів, у вартість торта жінка закладає витрати на електроенергію, воду і газ, інвентар і упаковку. Цьогорічний карантин уніс корективи у роботу майстрині. В перший місяць карантину скасували значну частину замовлень (це більше було пов'язано із тим, що закрилися всі кафе і ресторани), відмінили всі масові заходи в місті, а разом з ними й ярмарки. Щоб не втрачати своїх клієнтів, я трішки змінила умови замовлень. Почала робити більше капкейків, прикраси для тортика, менші за вагою тори (звичайно ж, із дотриманням всіх санітарно-гігієнічних норм). Із запровадженням адаптивного карантину ситуація покращилася, клієнти повернулися.
Не прикрашає торти ягодами і квітами
Сім років тому Світлана починала працювати із мастикою (декоративний їстівний матеріал для прикрашання тортів). Перший, із Губкою Бобом називає «таким собі». Тоді свого часу мастика була надзвичайно популярною і Світлана була однією із перших, хто почав працювати із цим «матеріалом». Проте зараз смаки гадячан кардинально змінилися. Торти здебільшого прикрашають льодяниками на паличці, безе на паличці, імбирно-медовими пряниками. Для тортів жінка використовує вісім видів начинок.
— Для дітей батьки замовляють бісквітні торти. Для дорослих печу «П’яну вишню». Ще дуже смачний «Молочна дівчинка» – роблю для нього бісквітні коржі не на цукрі, а на згущеному молоці. Мій улюблений – шоколадний із сирним кремом і персиком. Але правда така, що зазвичай торт кондитера із обрізків, – усміхається Світлана.
Є у кондитерки і свої професійні табу. Вона не працює зі свіжими ягодами і квітами. Як пояснює жінка, торт із ягідним декором потрібно подавати одразу ж на стіл. Він не чекатиме свого виходу увечері: ягоди стікають і псують вигляд кондитерського виробу.
— Квіти не використовую, бо турбуюся про здоров’я клієнтів. У місті просто не продають квіти, спеціально вирощені для кондитерських потреб. А використовувати рослини, які оброблені хімічними речовинами, із звичайного квіткового магазину я не буду, – говорить Світлана.
***
На запитання, чи повернеться вона на основне місце роботи, Світлана відповідає, що їй зараз подобається те, чим вона займається. Для неї кондитерська справа не лише робота, а й хобі, заради якого вночі можна поспати лише годину.
