Насильство у сім’ї: як гадячанам захистити себе та родину

Першим проявом фізичного насильства — є вербальне насильство. Партнер вдарить не відразу, спочатку він буде проявляти свою агресію через погрози, лайку, голосно кричати і залякувати. Через деякий час словесна агресія перейде у стадію фізичної (сексуальної).

Відповідно до закону “Про попередження насильства в сім’ї” насильством в сім’ї є будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного характеру одного члена сім’ї по відношенню до іншого, якщо ці дії порушують права і свободи члена родини як людини та громадянина, завдають йому моральної шкоди, шкоди його фізичному чи психічному здоров’ю.

Фізичне насильство:

• вас б`ють, штовхають;
• перешкоджають вільному пересуванню;
• створюють ситуації, які можуть загрожувати вашому життю чи здоров`ю;
• вам погрожують зброєю чи іншими предметами, що можуть завдати фізичної шкоди;
• вас позбавляють допомоги під час хвороби чи вагітності;
• псує ваше майно;
• ображає ваших дітей.

Економічне насильство:

• вас позбавляють їжі чи води;
• пошкоджують чи ламають особисте майно;
• незаконно обмежують доступ до житла чи позбавляють житла;
• вилучають власні кошти, речі;
• примушують жебракувати, забороняють або примушують працювати, забороняють навчатися.

Психологічне насильство:

• погрожують вбивством, каліцтвом;
• цілковито контролюють;
• зневажають як особистість;
• погрожують відібрати дітей;
• переслідують, залякують, цькують, у всьому звинувачують.

Сексуальне насильство:

• примушують займатися проституцією;
• примушують до небажаних статевих стосунків;
• неприйнятно жартують, виголошуючи фрази із сексуальним підтекстом;
• змушують вступати в статеві відносини після побоїв;
• змушують дивитися або повторювати порнографічні дії.

Часом доволі непросто відрізнити насильство (передусім психологічне) від конфліктних ситуацій, спорів, що виникають у кожній сім’ї та не становлять загрози подальшому розвитку здорових стосунків. У такому випадку для визнання факту домашнього насильства слід звернутися до його ознак:

• умисність (з наміром досягнення бажаного результату);
• спричинення шкоди;
• порушення прав і свобод людини;
• значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов’язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Якщо в діях немає хоча б однієї з чотирьох наведених ознак, вони не є насильством. Наприклад, якщо немає порушення прав і свобод людини, це не насильство, а правомірне застосування сили.

Якщо раніше домашнім насильством вважались інциденти у подружжі, то тепер коло осіб розширили. До нього відносять колишнього чоловіка або дружину, громадянські шлюби (спільне проживання без реєстрації). Розширили і коло осіб, яких визнають кривдниками: прийомні батьки, особи, які спільно проживають чи проживали в одній родині, рідні брати, сестри, опікуни й інші родичі – дядько, тітка, племінниці, двоюрідні брати, сестри, двоюрідні дідусі та бабусі.

Дитину вважають жертвою і коли вона зазнала насилля, і коли стала його свідком.

Закон передбачає можливість відокремити кривдника від жертви. Для цього є терміновий заборонний і обмежувальний приписи.

Заборонний припис в разі факту домашнього насильства терміново виносить поліція. Діє він до 10 днів, але його можна продовжити через суд до півроку. Обмежувальний припис діє від 1 до 6 місяців, і його видає суд. Припис означає, що кривднику забороняють перебувати в місці спільного проживання, навіть якщо це його помешкання, обмежують спілкування із постраждалими, забороняють наближатися на певну відстань до їх роботи, місця проживання.

Згідно з законом розширили й коло тих, хто повинен реагувати на випадки домашнього насилля. Це можуть бути: центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, прокуратура, уповноважені з питань пробації, суди і поліція.

Раніше за домашнє насильство була виключно адміністративна відповідальність. Зараз, окремим законом, вводиться кримінальна. За кожен з видів насильства передбачена різна відповідальність.

Покарання можуть бути такі: накладення штрафу від трьох (51 грн.) до п’яти (85 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’яти діб.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, – тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти (85 грн.) до десяти (170 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

Позбавлення волі може чекати кривдника за систематичне насильство, за насильство щодо дітей, особливо малолітніх.

Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії завдають йому моральної шкоди, шкоди його фізичному чи психічному здоров’ю.

Якщо життя у вашій сім’ї перетворилося на жах, зволікати не варто. Складіть заздалегідь план своїх дій – що робити, куди піти в разі небезпеки. Якщо необхідно піти з дому – підготуйтесь: зберіть найнеобхідніші речі, ліки, одяг, ключі, особисті документи та документи, що підтверджують ваші права власності на житло, машину тощо. У випадку, якщо з вами будуть діти – також підготуйте все необхідне.

Визначте не одне, а декілька місць, де ви могли б сховатися, якщо підете з дому. Пам’ятайте адреси, номери телефонів людей, яким ви можете довіритися у випадку загрози вчинення насильства, або організацій, до яких маєте намір звернутися.

Юристи соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді чи громадських організацій можуть надати вам безкоштовну консультацію, якою варто скористатися.

Якщо вам чи вашим дітям уже завдали тілесних ушкоджень, обов’язково розкажіть про це працівникові поліції та зверніться до медичної установи. Медичні висновки про отримані тілесні ушкодження можуть бути вагомим доказом того, що сталося.

Не дозволяйте нікому принижувати та ображати Вас.

• Викличте поліцію - 102, або зателефонуйте за номером 51 79 02, цілодобово.
• Зателефонуйте на Національну поліцію чергової частини за номером телефону: 053 25 17 702.
• Зверніться до центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, який знаходиться за адресою: м. Гадяч, вул. Шевченка, 17. Або зателефонуйте: 053 54 2 27 56.
• Якщо ви зазнали фізичного чи сексуального насильства і потребуєте медичної допомоги, одразу звертайтесь до лікарні чи поліклініки. Звідти інформацію передадуть до поліції.
• Отримайте юридичні консультації та безоплатну правову допомогу у "Гадяцькому бюро правової допомоги" за адресою: м. Гадяч, вул. Шевченка, 5. Також можете зателефонувати: 3 25 05.

Пам’ятайте, що спричинення будь-якого виду тілесних ушкоджень, а також вчинення будь-яких інших дій проти життя та здоров’я, волі, честі чи гідності особи, а також проти статевої недоторканості, є злочинами. За ці та інші правопорушення передбачена кримінальна відповідальність!

За даними міжнародних досліджень кількість дітей, які щодня потерпають від насильства в сім’ї, перевищує 10 мільйонів. Щоденно в Україні фіксують близько 348 випадків насильства в сім’ї, а близько 60% жінок страждають від домашнього насильства на постійній основі.

За статистикою дослідження, проведеного у США, жінки, які покинули своїх кривдників, на 75% більше ризикують бути вбитими, ніж ті, хто зберігає стосунки. Лишатися із кривдником також небезпечно. До того ж психологічних травм зазнають всі члени родини.

Коли діти живуть у сім’ях, де чиниться насильство, у них порушується психіка, і не тільки тоді, коли кривдять їх особисто, а й тоді, коли знущаються з близьких їм людей (найчастіше це їхні матері). Для хлопців-підлітків спостереження за насильством у сім’ї – один із чинників підліткових правопорушень і криміналізації в зрілому віці.

Психологічна деградація. Психічні хвороби. Божевілля. Самотність.

В Україні зросла кількість самосудів – розправ жінок над своїми сімейними тиранами.

Намагаючись захистити матір від нападу батька насильника, підлітки можуть його вбити чи покалічити. Як наслідок, багато цих дітей перебувають у виховно-трудових колоніях для неповнолітніх.

• відчуття відсутності допомоги;
• невпевненість;
• безнадійність або безсилля;
• відчуття провини;
• відчуття придушення волі;
• відсутність самоповаги;
• травми та втрата працездатності;
• настирливі спогади;
• напади страхів, депресія;
• фобії, смуток;
• роздуми про самогубство;
• самозвинувачення;
• втрата довіри;
• сумніви щодо віри в щось;
• наркотична/алкогольна залежність;
• жага помсти та інші.

Багато бійців повертаються із зони АТО з величезним багажем психологічних переживань, зміною стилю поведінки, що безпосередньо пов’язано з бойовими рефлексами, придбаними в результаті життєво небезпечних ситуацій. Успішна психологічна реабілітація військових ґрунтується на трьох “китах”:

• спілкування,
• прийнятті ветерана таким, яким він є,
• допомога фахівця.

Приготуйтеся, що боєць, який повернувся із зони бойових дій, вже інша людина, яка отримала унікальний досвід. Його потрібно прийняти разом із новими поглядами, знайомствами, проблемами, страхами і, можливо, проявами агресії.

При проявах агресії на словах, говоріть із людиною спокійно. Своєю поведінкою, інтонацією і реакцією дайте зрозуміти, що усвідомлюєте, як йому важко. Якщо прояви агресії супроводжує зловживання алкоголем, негайно зверніться до лікаря та психолога. Спиртне гарантує непередбачуваність у будь-якому стані.

Імовірність того, що насильство у вашій сім’ї наростатиме й ставитиме жорстокішим, доволі висока. При першому випадку фізичного чи сексуального насильства викликайте правоохоронців, а потім зверніться до фахівців – юриста та психолога.

Не залишайтеся наодинці з проблемою – сама вона не мине, а, ймовірно, тільки ускладнюватиметься.

Булінг у школі. Що потрібно знати батькам

Продавці смерті: як гадячанам розпізнати фальсифіковані ліки