Із 11 по 17 червня 2020 року був проведений третій етап гендерного моніторингу матеріалів гіперлокальних видань Полтавської області, а саме: газет «Вісті», «Гадяцький вісник», «Козельщинські вісті», «Пирятинські вісті», «Сільські новини»; інтернет-видань Гадяч.Сity, Лохвиця News, «Кременчук TODАY»,«Сайт Лубен», «Хорол онлайн», розповідає експертка з моніторингу, голова Полтавського прес-клубу Ірина Курочка
Загалом проаналізовано 202 матеріали у друкованих ЗМІ і 298 матеріалів у інтернет-виданнях.
Мета моніторингу незмінна: проаналізувати кількість жінок і чоловіків як експерток і експертів та героїнь і героїв в полтавських медіа, прослідкувати наявність стереотипів і сексистського контенту, а також вживання фемінітивів.
Чоловіків-експертів та чоловіків-героїв на шпальтах газет і в новинах інтернет-видань бачимо частіше, ніж жінок: По 80% в інтернет-виданнях та по 59% у друкованих ЗМІ. Водночас жінки все певненіше виступають у ролі експерток у матеріалах на теми освіти, медицини, соціальної політики, довкілля.
Важливою темою у ЗМІ залишається COVID-19. Однак матеріалів із цієї тематики менше – загалом 6 % із загальної кількості матеріалів (у квітні цей показник був вищим – 14%). В інтернет- виданнях цей показник складає 7%, а в друкованих – 5%. Очевидно, цей маркер свідчить про відносно спокійну ситуацію з COVID-19 на Полтавщині.
Матеріали з цієї теми були як безособовими, з посиланнями на різноманітні офіційні установи, так і адресні, з місцевими фактами та коментарями.
Як результат, в інтернет-виданнях 20% експерток і 45% героїнь. У друкованих ЗМІ жінки коментували коронавірусну тематику в 33% випадках і в 60% були героїнями публікацій.
У червні більше уваги ЗМІ приділили місцевим особливостям роботи медиків.
Матеріал на загальнодержавну тему був єдиний у всіх ЗМІ – про захворювання на COVID-19 першої леді.
Стає закономірністю тенденція: тема загальнодержавної політики займає мало місця в районних ЗМІ. У друкованих тільки 4 таких публікацій, у інтернет-виданнях – 8.
Значна частина матеріалів стосувалася життя громад – 41 % із загальної кількості матеріалів. Тут теж спостерігаємо гендерний дисбаланс – у 86 % публікацій мова йде про чоловіків, і лише у 14 % – про жінок.
У означений період в ЗМІ Полтавщини була оприлюднена резонансна інформація про рейтинг заробітних плат мерів міст Полтавщини. Ця інформація показала гендерну дискримінацію в політичному житті Полтавщини. По-перше, з 27-ми мерів міст Полтавщини жінок лише п’ять, по-друге, всі вони в рейтингу заробітних плат перебувають на останніх позиціях.
Як свідчать результати аналізу, загалом у друкованих ЗМІ жінки найчастіше є експертками у матеріалах на такі теми: освіта/наука (100%), інше - 75% ( здебільшого матеріали на сімейно-побутову тему). У матеріалах на теми культури, охорони здоров’я, соцзахисту, криміналу/ДТП/НС простежуємо паритетну кількість експерток і експертів. У цих же темах маємо майже паритетну кількість героїнь і героїв публікацій. Високий відсоток жінок – у матеріалах про економіку і бізнес (40%).
Лише чоловіки коментують теми спорту, війни/армії, екології/довкілля і навіть дозвілля. У цих темах лише чоловіки є героями матеріалів – окрім 9% героїнь у темі війни. Чоловіки-експерти превалюють також у матеріалах на політичну тему (73 %).
Такі підходи є типовими для полтавських друкованих ЗМІ загалом, незначних змін зазнають тільки кількісні показники тематик, що аналізується потягом певного періоду. У районних ЗМІ ця тенденція простежується особливо яскраво.
Паритетну кількість експерток і експертів зафіксовано у видання «Гадяцький вісник» (50%), однак тут лише 33% героїнь публікацій. Майже однаково чоловіки і жінки представлені на сторінках газети «Вісті». У «Сільських новин» та «Козельшинських вістей» – майже порівну героїнь і героїв матеріалів. Усі видання, крім «Сільських новин», у половині випадків назви професій, посад, зайнятості жінок вживають у жіночому роді (фемінітиви).
Найбільш гендерночутливою (де в матеріалах майже порівну жінок і чоловіків як експерток/експертів і героїнь/героїв та відповідний кількісний показник фемінітивів) у червні є газета «Гадяцький вісник» (44%). На другій позиції з дуже незначним відривом – газета «Вісті» (43,7%), на третій – «Козельшинські вісті» (43%).
В інтернет-виданнях лише жінки і як експертки, і як героїні присутні в новинах на тему соцполітики та соцзахисту (невже в цій сфері немає чоловіків?), як експертки – в темах екології і довкілля, а також розваг та дозвілля. З іншого боку, лише чоловіки коментують питання, пов’язані з освітою ( при тому, що більшість у цій сфері — жінки) та культури, лише вони є героями новин про спорт, війну, а також волонтерство (куди зникли жінки?). Також домінують чоловіки у економічній, політичній, медичній ,кримінальних темах. Порівну експерток та експертів — у повідомленнях на сімейно-побутові теми.
Найвищий відсоток експерток – у новинах видання «Хорол онлайн» (40%), трохи менше – на «Сайті Лубен» (33%). Зовсім відсутні жінки як експертки й героїні публікацій видання «Лохвиця NEWS». Фемінітивами найчастіше послуговується видання «Кременчук TODEY» (80%), у 50% – «Гадяч.City»
З огляду на отримані дані, найбільш гендерночутливим стало у червні видання «Кременчук TODEY» (40%). Кращого рівня можна досягти, збільшивши відсоток представленості жінок у публікаціях. На другій позиції – «Хорол онлайн», де кількість експерток і героїнь значно вища, проте виданню варто звернути увагу на використання фемінітивів.
Загалом у публікаціях інтернет-видань кількість фемінітивів складає 48%, а в друкованих – 35%. На жаль, для районних ЗМІ звичніше називати жінок директорами, керівниками, викладачами, начальниками, лікарями тощо. Хоча ми зафіксували чимало фемінітивів – як уже давно звичних (швачка, гардеробниця, вчителька, випускниця, художниця, цілителька), так і тих, які ввійшли у вжиток порівняно нещодавно (очільниця відділення, начальниця станції, експертка, заступниця мера, інспекторка ювенальної превенції, директорка).
У всіх ЗМІ спостергіається тенденція до стійкого засилля так званих безособових повідомлень та посилань: «міністерство заявляє», «прес-служба інформує» чи навіть просто: «як свідчать матеріали з відкритих джерел», без вказування конкретної особи, що надала інформацію. Таких матеріалів у загальній кількості опрацьованих - 32.
За означений період в ЗМІ Полтавщини, які підпадали під моніторинг, матеріалів з ознаки сексизму не зафіксовано.
Індекс гендерної чутливості гіперлокальних медіа Полтавщини у червні 2020 року склав 34% (у квітні - 37%, у лютому – 34%). Ознайомитися із загальними даними моніторингу медіа 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
