Бонні і Клайд в американській культурі, Ромео і Джульєтта, шах Джахан і Мумтаз-Махал у індійській, Генріх IV і Анна Болейн (якщо це можна назвати коханням), у французів — Діана де Пуатьє і Генріх ІІІ Валуа. У кожної країни є своя "брендована" історія кохання. А в Україні теж вона є. І родом вона — із Полтавщини.
А мова піде звісно ж про гетьмана Івана Мазепу та Мотрю Кочубеївну — його похресницю та доньку генерального судді Василя Кочубея. І в їхній історії є все: різниця у віці, інтриги, державна зрада і врешті, можливо, навіть Полтавська битва.
Мотря Кочубей народилася у розкішному маєтку Кочубеїв у Диканьці. Була наймолодшою у сім’ї. Мотря та Івана Мазепи закохалися, коли дівчина мала 16, а чоловік 65 років. На той час українське духовенство вважало, що нареченій мало бути не менше 12 років, аби взяти шлюб.
Маєток Кочубея був сусіднім до маєтку Мазепи у Гончарівці. Між ними ріс дуб, у дуплі якого закохані лишали любовні записки. На той час Іван Мазепа був вдівцем (у 1702 р. померла старша за нього дружина Ганна Фридрикевич), мав великі статки, владу, гострий розум, що, очевидно, підкорило дівчину. А Мазепа навіть хотів одружитися із Мотрею. Але на заваді могла стати церква — бо ж він був хрещеним Мотрі.
І її батьки. Ще можна прочитати плітку, що мати Мотрі Любов Кочубей (або як її ще називали Кочубеїха) була коханкою Івана Мазепи.
Існує версія, що Кочубеїха побила Мотрю так, що вона змушена була тікати до Мазепи у Гочарівку, проте гетьман шляхетно повернув доньку батькам. Проте Кочубеї вже встигли придумати, що гетьман викрав їхню доньку. Нелюбов Кочубеїв до гетьмана пояснювалася просто — Василь мав амбіції й самому стати гетьманом. І саме Василь Кочубей разом із Іваном Іскрою написали донос вже всеросійському імператору Петру І на Івана Мазепу про те, що він веде переговори із польським та шведським королями про наміри гетьмана зробити незалежною.
А що Петро І? Спочатку віддав наказ піддати Іскру та Кочубея тортурам. І Кочубей зізнався у наклепі на Мазепу. Після цього цих двох віддали Мазепі. Зрадників стратили.
Але повернемося до Мотрі Кочубей. Існують різні версії, що сталося із нею після зради батька.
Наприклад, полтавський письменник Сергій Осока на ресурсі повага.org пише таке:
"За однією зі сміливих версій, головною причиною Полтавської битви була саме Мотря Кочубей. Мазепа не зміг знайти іншої причини для зустрічі, а тому переконав Карла йти на Полтаву – буцім для того, аби нагодувати голодних шведських солдатів та добути сухий порох. Чим закінчилася ця історія 27 червня 1709 року – добре відомо… Мотрю гетьман зустрів на дорозі, якою відступали шведи. Разом вони втекли до Туреччини. Через кілька місяців Іван Мазепа помер.
Мотря повернулася в Україну. За однією версією, вона доживала віку в Пушкарівському монастирі під Полтавою, часто навідуючись на могилу батька та згадуючи щасливі часи, проведені разом з любим гетьманом. Перед своєю смертю вона зізналася черниці Оксані Хмарі: “Я, проклята, в усьому винна: я погубила й батька, й Мазепу, і всю Україну. Не будь мене, гетьман би не пішов супроти волі матері, а мій тато не пішов би до царя.” Є й інша версія – повернувшись із Туреччини, Мотря поїхала до Києва, знайшла матір Івана Мазепи – Марію Магдалину, яка була ігуменею Києво-Печерського Вознесенського монастиря, і зосталася там жити".
Ще є версія, що у 1707 році Мотря Кочубей вийшла заміж за довірену людину Мазепи — Семена Чуйкевича і навіть народила йому двох дітей. Померла у 1736 році. У мережі можна також знайти відомості про те, що Семен Чуйкевич став бік Мазепи, за що їхнє подружжя вислали до Сибіру й там Мотря й померла.
Хай там як, але ця історія кохання прямо перехоплює дух і заслуговує екранізації. Бо сюжет такий, що не кожен сценарист зуміє придумати. А це "всього-на-всього" наша історія.
Але є ще один важливий нюанс цього кохання — любовна епістолярна спадщина гетьмана Мазепи, або листи, які він писав Мотрі (до речі, їх Кочубей та Іскра доклали до доносу Петру I і — як свідчення його аморальності, про приватність у 18 столітті ще не чули).
Для початку 18 століття це просто прорив, бо ані до нього, ані після нього не можна ми не знайдемо таких прикладів.
