Росіяни дуже люблять символізм. Вдарити ракетами по Україні 24 серпня? Легко! Повітряна тривога 189 разів на День Незалежності? Та не питання. Проте росіяни й самі не усвідомили, що символізм від українців на 24 серпня це крутіше, ніж їхні схарапуджені запуски ракет у день найголовнішого свята нашої держави.
Ми так святкували День відновлення нашої Незалежності, що забули про ще одну важливу дату – росіяни не давали розслабитися. А 24 серпня минуло рівно пів року як українці вщент розбили міфи про велику росію та її армію.
Ба, навіть більше. Буцімто спала полуда із очей. Адже брататися із росіянами перейшло у розряд некомільфо.
Найогидніша країна світу — це про росіян.
Найбільші санкції у світі — у росіян.
Божевільні, які взяли у заручники Запорізьку атомну станцію, – це про росіян. Країна, яка не знає, що таке унітази – це про росіян. Військові, які крадуть навіть білизну і манікюрні ножиці – це про росіян.
А що ж має Україна за ці пів року?
- Підтримку більшості країн світу. Звісно, це багато роботи для наших дипломатів у країнах Африки і Південної Америки. Остання втішна новина — американці хочуть оголосити довгострокову місію з підтримки України. Фактично це означає, що на боці України у конкретних бойових задачах буде брати участь армія США.
- Перехід на натівське озброєння.
- Консолідація суспільства.
- Класна українська музика.
- Смішні меми.
Ми побачили наскільки ефективна наша армія. А головне, який він, український військовослужбовець – він вільно може спілкуватися англійською із іноземними журналістами та швидко навчається володіти західною зброєю.
Зрештою ми маємо «мамулечка, надо сваливать отсюда» – українці показали, хто справжні господарі у Криму.
За ці пів року ми втратили свої домівки, рідних, відчуття землі під ногами, нам болить Маріуполь і страчені азовці, міста і села-заручники диких росіян, але те, що ми вільними протрималися до 24 серпня це свідчення того, що нас не зламати. Протрималися півроку, протримаємося і рік, і два і скільки буде потрібно для боротьби.
Звісно, росіяни не зчитали цей наш український символізм. Та нам і не потрібно цим перейматися. Чому ми маємо перейматися, що думають у недокраїні?
