Таке запитання зазвичай надходить від батьків, які щойно почали «водити на танці» дитину. У думках рідні вже бачать її на величезній, залитій вогнями сцені, перед залом, який плескає у долоні.
У реальності – танцзал день у день, ті ж самі вправи, керівник навіть не веде мови про костюми і виступи.
А батьки чекають – як же так, вже пройшло цілих вісім тижнів, а виступів ще немає.
Якщо ви не хореограф, і ваше знайомство з хореографією – це коли ви підглядаєте в щілинку дверей танцювального класу, то вам лише здається, що діти роблять «теж саме».
Тож що мають знати батьки, коли віддають дитину «на танці». Процес навчання танцю – це багаторазові повтори. Процес відпрацювання руху і доведення його до автоматизму. Відпрацювання емоційної подачі, без якої танець перетворюється просто в набір елементів.
Навіть великі, визнані майстри – і ті щодня повторюють обов'язковий набір базових елементів, які підтримують танцюриста в робочій формі, розвивають гнучкість, стійкість, координацію рухів, сприяють витривалості а також вчать керувати своїм тілом.
Тому у «одному і тому ж» русі вони при цьому діти навчаються тримати стать, зміцнювати м'язи, розподіляти вагу, виконувати рух граціозно. І цьому сприяють саме «ті ж самі» базові рухи! І аж ніяк не новий танець на кожному занятті.
Успіхи дитини у хореографічному мистецтві це не лише робота викладача.
Мета будь-якого професійного хореографа зробити так, щоб учень танцював добре. У кожного може бути своя методика і свої підходи, але мета одна. Хореограф вказує на помилки і навчає, їх виправити.
Завдання дітей – зробити це, забувши про «так ну, це нудно», «ні, я краще посиджу», «само пройде» і т.д.І ніякі методики не дадуть результату, якщо учень лінується працювати над своїми помилками або займається не регулярно, а за настроєм. Лише відшліфована базова техніка танцю дає можливість робити щось далі.
Завдання батьків – підтримати дитину в домашніх заняттях, стежити, щоб вони були регулярними! Адже ви хочете реальних успіхів дитини і заслужених, захоплених овацій для неї.
Що робити, щоб заняття хореографією приносили результат?
Регулярно відвідувати репетиції.
Навіть балетна трупа Великого театру не гребує повторенням «одного і того ж» день у день, з року в рік, від концерту до концерту. Хто реально хоче результату, а не просто водити дитину «на танці», має розуміти, що лише на тренуваннях дитина бачитиме свої помилки, які потрібно виправляти для досконалості.
Тільки педагог вирішує, коли дитина або його група готова перейти до наступного кроку, коли вчити новий танець, в якому ряду кому стояти, коли і які шити костюми, брати участь або не брати участь в конкурсі.
Професійний керівник виставляє на концерт тільки повністю підготовлені номери.
Сцена не терпить «сирі» номери. Бувають випадки, коли викладач може зняти номер із концертної програми, якщо він буде недостатньо підготовленим, матиме невідповідний музичний матеріал чи костюм.
Чи є результат від такої методики?
На початку листопада минулого року в ОЦЕВУМі відбулося засідання обласної оглядової комісії на присвоєння звання зразкового художнього колективу хореографічному гуртку «Едельвейс». Комісія переглядала напрацювання гуртка «Едельвейс» і рекомендувала до присвоєння почесного звання «Зразковий художній колектив», а відповідні матеріали оглядова комісія відправила на фахову комісію Міністерства освіти і науки України.
То працюють репетиції і повтори.
Чи не так?
