Сонце здавалося таким, яким воно буває під час затемнення, світло його не було чистим і не таким як завжди. З тієї пори війна, голод та інші лиха не переставали губити світ.
Це слова візантійського пізньоантичного історика Прокопія Кесарійського. Він народився у 500 році нашої ери і на всі наші нарікання на неблагополучний 2020 рік сказав би так: «Пфффф!». А імператор Юстиніан, за часів правління чийого жив Прокопій Кесарійський, просто б гомерично реготав – не у кожного візантійського імператора є своя, «іменна», чума.
Американський журнал Time назвав 2020-й рік найгіршим у історії людства. Так, саме через пандемію коронавірусу. Адже незрозуміло що – вчені й досі не можуть дійти згоди щодо вірусів – це живі чи неживі організми, тому що із притаманних живим організмам властивостях вони мають лише здатність до розмноження і по факту є уламками ДНК і РНК – поставило на стоп-кран цілу планету. Бізнес, культура, наше соціальне життя – усе як у Шевченка: реве та стогне. А у серпні цього року голова Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Біслі попередив про можливість голоду «біблійних масштабів» через пандемію COVID-19.
Проте розчаруємо: 2020-й рік лише маленький пазл у загальній картині катастроф, які людство переживало протягом усього свого розвитку.
У 2018 році американський журнал Sience опублікував статтю Енн Гіббонс, яку вона написала на основі розмови із дослідником середньовіччя і археологом Майклом Маккроміком, який очолює ініціативу Гарвардського університету, що вивчає минуле людства. У статті пан Маккормік називає саме 536 рік найгіршим для життя.
Критерії найгіршого року для людства такі:
- вулканічна активність і до 536 року дошкуляла жителям ранньосередньовічного світу. Але саме у цьому році сталося виверження вулкану, що занурило світ у голівудську жахачку. Виявляється, тема не нова: попіл піднявся у атмосферу і заволік Сонце, люди ходили навпомацки по вулицях, плюс бонус – 12 місяців спостерігати щось на кшталт місячного затемнення – уявіть собі як то жити у пітьмі цілий рік! Цього вистачило, щоб настав голод, адже через недостатнє освітлення температура впала на 1,5 - 2 градуси. Це стало причиною неврожаю.
- Із 536 року починається пізньоатлантичний льодовиковий період, що тривав приблизно до 650 року. Мерзли не лише європейці, а й загалом уся планета.
- Із 536 року як зі скриньки Пандори посипалися нещастя – у 541 році почалася Юстиніанова чума – найперша із відомих пандемій. Імператор теж захворів, але якимось дивом здолав хворобу. «Вдячні нащадки» назвали чуму іменем імператора, просто так – тому що він у цей час був імператором. У 543 році додалися ще й землетруси – добряче потрусило Європу. Наступного, 544 року, до заліку додалася страшна повінь, яка вирувала на Балканському півострові. Два наступні роки Європу знову трусило, потім заливало грозами і сушило. А, так, у розпал епідемії Юстиніанової чуми на небосхилі з’явилися три комети і можна було б хвилюватися за психологічне здоров’я тодішнього населення. Але ймовірно, три комети якось інтерпретувалися у якісь божеські явища, що для раннього середньовіччя було звичною справою.
Не кращим було і пізнє середньовіччя (а воно закічувалося аж два століття!): великий голод 1315-1317 років (від нього Європа прийшла до тями лише у 1322 році), епідемія чуми середини чотирнадцятого століття, а про громадянські війни і просто війни говорити поготів. Сама столітня війна тривала 116 років. Романтична назва війни Червоної і Білої троянд лише романтична, адже по факту це була громадянська війна і за 30 років, доки вона тривала, загинули три чверті населення тодішньої Англії.
А ще б’юся об заклад, ви б не хотіли жити у темні віки, які пов’язані із переходом від бронзової до залізної доби. Це період тривав… 400 років. Археологи та історики називають його катастрофою бронзової доби, або бронзовим колапсом. За ці 400 років зникли Мікенська цивілізація, Хетське царство, мікенська та лівійська писемності, торгові шляхи, критські міста Китіон, Енком і Сінда були розграбовані і спалені, а славетне місто Афіни по сучасним міркам зменшилося до жабокряківки. А за цей час народилося шістнадцять поколінь людей! І в голові не вкладається, як вони жили.
Ну і якщо копнути ще глибше, динозаврам і трилобітам взагалі не пощастило.
Але зрештою і темні віки, і епідемія чуми в середині XIV століття стали поштовхом до розвитку. Чи було б людство таким, якби не винайдення заліза? Сучасна цивілізація у виграші перед своїми попередниками, тому що на допомогу приходять технології, ми більш обізнані і можемо попередити катастрофи. Ну хоча б винайти вакцину чи лікуватися більш-менш пристойно. Врешті надягти маску і обробити руки антисептиком. І не поводитися, як тифозна Мері.
Ну і сподіваюся все таки наші люди нарешті зрозуміють, що у черзі у супермаркеті не варто лізти іншим голову. І не лише із позиції своєї безпеки, а й тому що є особистісний простір. Але це вже інша історія.
