Я цього не робила. І сподіваюся, що не робитиму. Але якщо у мене буде така потреба, я хочу, щоб мені держава не забороняла це зробити, тому що це моє тіло і ніяка влада не має права посягати на нього.
Мова йде про аборт. Хвала Богу, що в Україні жінка може вирішувати, що робити їй із небажаною вагітністю чи коли на УЗД виявляють генетичні відхилення плода. А от полькам 22 жовтня Конституційний трибунал Польщі заборонив робити аборт.
Відтепер аборт у Польщі можна буде зробити лише у випадках зґвалтування, інцесту, коли є загроза життю матері чи є вади плоду, несумісні із життям чи в подальшому житті приноситимуть людині страждання. Це обурило польське суспільство і зокрема його жіночу частину.
Наприклад, 30 жовтня на вулиці Варшави вийшли 100 тисяч протестувальників. Вони вважають, що новий закон порушує права жінок, а також сприятиме розквіту підпільних абортів і «абортного» туризму — польки їздять переривати вагітність в Україну.
Ініціатором скандального закону стала партія «Право і справедливість» Ярослава Качинського, яка впливає на рішення уряду. У Польщі і на Мальті найсуворіше законодавство у Європі щодо абортів. А ще у Польщі влада дуже тісно пов’язана із Католицькою церквою. Із 1993 року у країні існує «аборційний компроміс» — аборти заборонені, але переривання вагітності можливе, якщо є випадки інцесту, зґвалтування або плід має генетичні вади і невиліковні хвороби.
Далі питання із абортами мало вигляд гри у футбол: у 1996 році соціал-демократи повернули право жінкам робити аборти, у 1997 році Конституційний трибунал відновив «компроміс».
У 1999-2000 роках праві укупі із Католицькою церквою хотіли зрушити це питання у бік заборони, але президент Лєх Качинський мав тверду позицію про дотримання «компромісу» і тому на деякий час це питання було зняте із порядку денного у польському суспільстві.
Проте через три роки юристка Кайя Годек представила на засіданні Сейму проєкт повної заборони абортів в країні. Але правляча партія «Громадянська позиція» не підтримала його. Знову тема абортів у Польщі піднялася через два роки, у 2015-му. Тоді парламентські вибори виграла партія «Право і справедливість», а у 2016 році проєкт Кайї Годек повернувся до Сейму.
Як і у 2020 році, тоді на вулиці польських міст вийшли обурені простувальники і під тиском вулиці Сейм відправив проєкт на доопрацювання. 6 жовтня лідер «Права і справедливості» Ярослав Качинський став віце-президентом Ради міністрів, а вже 22 жовтня Конституційний трибунал фактично заборонив «абортивний компроміс». А як пише «Європейська правда», за минулий рік у Польщі через інцест, зґвалтування та генетичні вади плоду зробили лише 40 абортів. Тож рішення трибуналу можна розцінювати як повну заборону абортів.
Час від часу абортна тема зринає і в українському суспільстві. Наприклад, у 2013 році законопроєкт із заборони абортів ініціювала ВО «Свобода». У 2017 році у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про обмеження на проведення штучного переривання вагітності. Автором був депутат Дмитро Голубов.
У законопроєкті пропонувалося вилучити із Цивільного кодексу України норму про те, що аборт можна робити до 12 тижня вагітності. Замість цього аборт, пропонував Голубов, можна робити у тому разі, коли вагітність загрожувала б життю матері, якщо у плода є патологія, несумісна із життям дитини після народження та якщо жінка завагітніла внаслідок зґвалтування.
В принципі, дуже схоже із польським законопроєктом. Крім того, навіть на сайті президента України ще у минулому році громадянка України Оксана Малачинська зареєструвала петицію про повну заборону абортів, за винятком вагітності із важкими дефектами плоду. Жінка апелювала до того, що «гріх дітовбивства позбавляє благодаті Божої». Із 25 тисяч петиція набрала лише 62 голоси.
Чи можливий такий же розвиток подій в Україні, як і в Польщі?Звісно, Україна не така «оцерковлена» як Польща, але зважаючи на те, що мовні питання — мається на увазі про захист саме російської мови» та питання переривання вагітності – завжди качали суспільство, прийде день, коли якась українська політична сила візьме на озброєння досвід сусідів. Звичайно ж не для блага дитини чи матері. А виключно для збурення українців.
Крім того, якщо вже проводити паралель із Польщею, у нас теж Конституційний суд ще той бешкетник. А тому поки нічого не стрельнуло в голові у наших законотворців і судочинців, робіть запаси протизаплідних засобів.
