Коли 36-річний анестезіолог-реаніматолог, ординатор реанімаційного відділення Гадяцької районної лікарні Олег Жигура зустрічав новий 2020-рік, він і уявити не міг, що через пару місяців буде допомагати лікувати пацієнтів із новою коронавірусною інфекцією.
Чому став лікарем
Олег Жигура віддав роботі у реанімаційному відділенні понад 10 років. Після закінчення Лебединського медичного училища вступив до Полтавської медичної стоматологічної академії. По закінченню навчання пішов працювати у Полтавську обласну клінічну лікарню анестезіологом. Там пройшов інтернатуру і у 2010 році його направили до Гадяцької районної лікарні.
Розповідаючи про те, чому обрав професію лікаря анестезіолога-реаніматолога, наш співрозмовник зізнався, що на цій роботі він має змогу допомагати людям, рятувати життя. А ще його захоплюють екстремальні умови праці.
Про роботу
— Колектив у нас дружний і комунікабельний. У відділенні працюють 5 анестезіологів, 4 ординатори та завідувачка. Роботи багато, відповідальність велика, а зарплата — низька, — розповідає чоловік.
Робочий день Олега розпочинається о 9 ранку, але ситуації бувають різними. Іноді доводиться в екстреному порядку мчати на роботу і вночі, і щойно переступив поріг дому після напруженого робочого дня.
—Робочий день починається із п’ятихвилинки, де ми обходимо пацієнтів, обговорюємо їхній стан, розписуємо лікування. Під час основної роботи в реанімаційному відділенні ми ходимо на операції. Працюємо добу через дві, — говорить Олег.
Медики реанімаційного відділення задіяні в усіх напрямках: акушерство, пологи, гінекологія, отруєння, політравми, хірургія, травматологія. Усі відділення багатопрофільної лікарні зав’язані на наших реанімаційно анестезивних послугах.
На сьогодні додалося ще й інфекційне відділення. Адже там лежать хворі на коронавірусну інфекцію. Станом на 11 вересня у інфекційному відділенні лежить один пацієнт на кисневій підтримці. У нього тяжка двостороння пневмонія.
— Щоб відвідати пацієнта, доводиться потурбуватися про свій захист. Я вдягаю маску, окуляри, бахіли, рукавички та захисний костюм. Носити незручно, зате захищає. Костюми міняємо кожні шість годин, маски і фільтри — щодві години. Цього вимагають правила безпеки, — ділиться лікар.
У інфекційному відділенні обладнали реанімаційну палату на 2 ліжка. Тут же знаходиться апаратура штучної вентиляції легень, і і кардіомонітори, який контролює стан пацієнта.
Під нашим наглядом пацієнти перебувають залежно від стану і складності операції. Переважно від 1 до 10 діб, буває аж до місяця, — розповідає Олег Жигура
На питання, що складніше у професії анестезіолога Олег Жигура відповів не вагаючись — працювати із тяжкохворими дітьми.
— Коли хворіють діти – це складно як морально, так і душевно, — говорить лікар.
Про зміни та підхід до лікування хворих на COVID-19
— Коли оголосили пандемію COVID-19, нам закупили нові апарати ШВЛ, апарати моніторингу, шприцові дозатори. Забезпечили нас захисними костюмами, масками, антисептичним засобом. Змінилися протоколи лікування.
Лікуванням пацієнтами із захворюванням коронавірусу займається інфекційне відділення, ми підключаємося лише тоді, коли пацієнт знаходиться у тяжкому стані. Тоді забезпечуємо їх кисневою підтримкою. Але поки таких пацієнтів немає, щоб були підключені до апарату ШВЛ, були ті, хто з кисневою підтримкою.
На сьогодні у інфекційному відділенні поставили 2 перетворювача кисню, пацієнти проходять антибактеріальну терапію. Було 2 хворих, вони проходили стабільно, і реанімаційного втручання не потребували. А один той, що лежить – ми ходимо та лікуємо по протоколу, встановленому Міністерством охорони здоров’я і локальними протоколами Полтавської області.
Про мрії
— Я мрію, щоб наше населення було здоровим і не потребувало нашої роботи. Наше відділення забезпечене усім необхідним. А для лікарні було б непогано якби поставили комп’ютерний томограф, щоб була точна діагностика тих самих інсультів, щоб не возити їх по всій області, щоб ми могли тут конкретно поставити діагноз, правильно підібрати лікування.
І наостанок варто сказати, що попри думки про важких хворих, звуки апаратів ШВЛ та медпрацівників, у яких через захисні костюми видно лише очі, розмова з Олегом Жигурою видалася доволі піднесеною. І заслуга в цьому саме нашого співрозмовника, який заряджає своїм позитивом, жартівливістю та любов'ю до життя.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у спецпроєкті, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
