Карантин увірвався у наше життя немов стихія, неочікувано та з наслідками...Одні впадають у депресію, шукаючи підтримки від близьких, а для інших це шанс спробувати себе у чомусь новому. Так дві сестри із Рашівки Юлія та Наталія Кобізькі, на карантинних канікулах зняли міні серіал про життя жінки у селі.
– Карантин дав можливість втілити ті творчі задуми, які у звичайний час постійно відкладались. Фільм позбавлений кольору для підсилення емоційного враження і кращої передачі характеру героїні, в якої все ділиться виключно на біле і чорне, – розповідає Наталка Кобізька. Саме вона головна героїня. Сюжет серіалу розповідає про молоду селянку, яка добре господарює і щиро радіє кожній дрібниці, але легко впадає у відчай та інші надмірні емоції. Причина перепадів її настрою в тому, що дівчина страждає на маніакально-депресивний синдром.
– Знімаємо в Рашівці. У своєму дворі або в сусідів. Хата справжня, лише дещо прикрашена для сюжету. Старі глеки чи газети знайдені на горищі чи по кутках старих сараїв. Насправді ще багато чого не входить в кадр, – розповідає режисерка серіалу Юлія Кобізька.
До слова, це перша робота Юлії у якості режисера:
– У цій ролі почуваюся чудово, але робота важка. Треба постійно вчитися, вивіряти композицію в кадрі, завчасно продумувати сцену. Це дуже виснажливо, адже зйомки двохвилинного сюжету можуть тривати півдня. Режисурою займаюся вперше. Я захоплююсь живописом, а тепер схотілося, щоб картинка рухалася, – розповідає Юлія.
Як зазначають автори, то ім’я для головної героїні довго не обирали:
– Стефка – це перше, що прийшло в голову, коли знімали перший епізод. Треба було обовязково дати їй імя, щоб сформувати характер.
Щодо самого серіалу, то ми не плануємо якусь конкретну кількість епізодів. Все залежить, на скільки вистачить сил і як довго продовжиться карантин. Але на всяк випадок сюжет останньої серії вже є. Але хай це поки що буде секретом.
Від автора...
Кожна мить нашого життя наповнена подіями. Нехай дрібними, але, якщо вони викликають у нас хоч якісь емоції, вони набувають сенсу.
Це Стефка. Події в її чорно-білому світі мають яскраво виражений характер. Тому і реагує вона на них відповідно.
Це велике щастя – дати волю емоціям, голосно засміятися або поплакати від душі. Бути собою – найкраща можливість жити повноцінним життям!
Юлія Кобізька.
