Підварок — мікрорайон у Гадячі, якому «пощастило» розкинутися у яру. Наче й опиняєшся десь у бабусі в селі, але все ж таки місто. Щоб помилуватися первоцвітами не обов’язково їхати десь у ліс: над потічком, що тече на Підварку вже виткнувся ряст, а у віттях дерев над головою стрибають білки. Мабуть, ніде у місті немає такого єднання із природою, як тут. Проте ідилія закінчується, щойно очі піднімаєш на схили яру з боку вулиць Ломоносова і Щорса. І розумієш, що якби біблію писали у наш час, із роллю п’ятого вершника апокаліпсису чудово справилося сміття.
– Ні, ні, ні, не знімайте, то наше, – махає на камеру жителька Підварка Лідія Середа. На дереві висить брудний пакет із логотипом гадяцького супермаркету.
Жінка пояснює: пакет повісили спеціально, складають туди знайдений непотріб. А коли приїздить сміттєвоз — викидають. Сміттєвоз буває на Підварку тричі на тиждень — забирає сміття. У рік із двора виходить 110 гривень.
На Підварку одними із перших у місті колектино почали боротися зі сміттям — підварчани щовесни виходили на суботники. Вуличний голова Віталій Ракочій говорить, що спочатку це була купка ентузіастів. А тепер зо пів сотні жителів мікрорайону збираються і наводять лад. На Підварку “нічийного” сміття немає: знають кожного, хто не уклав договір із КП "Комунсервіс" і може викинути непотріб на вулицю. Із порушниками проводять профілактичну бесіду. А крім того, за постійним порядком стежать небайдужі жительки — Ліда Середа та Світлана Левадна. Жінки виходять у своєрідні рейди і пильно слідкують, щоб ніде не лежала жодна обгортка.
Справа — Людмила Рубан, Світлана Левадна і Лідія Середа.
Звичайно у цій ідилії за законами жанру є своя ложка дьогтю.
І чим не пощастило підварчанам – так це із сусідами. У той час «внизу» стараються, аби на вулицях і схилах яру було чистенько, жителі вулиць Ломоносова і Щорса та провулка Гайдара не надто дбають ні про добросусідство, ні про екологію і благоустрій.
Попри те, що у місто видало для приватного сектору 500 індивідуальних баків для сміття і ще планує придбати їх для містян, жителі вулиць над яром не поспішають укладати договори на вивіз сміття. Але від цього воно ніде не зникає і перекочовує на схили яру.
– Ось дивіться, тут Надія Сотникова посадила квіти, вздовж сходів і ось тут над доріжкою, так їх же ж не буде видно з-за непотребу, – звертає увагу Віталій Ракочій. — У нас тут гарно, хочеться, щоб тут була паркова зона, кожен рік ми вирубуємо тут поросль — розширюємо територію, стараємося, аби було все до ладу. Але ж іноді так прикро буває, коли робиш, а хтось смітить і не помічає нашої роботи.
На весняній землі паростки квітів ледь-ледь вгадуються. Напружуєш зір, щоб роздивитися щось у сірій торішній траві, банок з-під пива, упаковок з-під чіпсів, сухариків, якими усіяні схили. Віталій розповідає, що все сміття звідси підварчани поприбирали, але воно з'явилося знову. На стовпі біля східців, яким люди спускаються на Підварок, теж висить пластиковий пакет. Але він немає такого функціоналу, як пакет, що висить біля потічка – хтось не доніс його сміттєвого бака. Спускаємося на Підварок не по східцях, а доріжкою що йде вліво вниз. І одразу погляд на схилі вихоплює міні-смітничок: серед непотребу господарі викинули навіть унітаз.
Але цей смітник навіть не може змагатися із тим, який накидали над потічком та від провулку Гайдара. Накидане від вулиці Щорса опускається вниз і опиняється у потічку. Віталій говорить, що вже раз підварчани розгребли ту купу, але вона знову з'явилася на своєму місці. Разом із інспектором із благоустрою Гадяцької міської ради Миколою Сергієвським сходимо нагору, щоб подивитися із чийого двору сиплеться сміття.
Виявляється, що це безгосподарне подвір'я – стоїть старенька хата, повідчиняні хлівчики. Але натоптану стежку видно неозброєним оком – сюди зносять сміття.
Сміттєзвалище від вулиці Щорса
Гадячанка Надія Оленченко, чий двір сусідить із безгосподарним обійстям, говорить, що не знає, хто носить сюди непотріб. Запевняє, що хоч і живе поряд із смітником відходи туди не носить – що можна спалити палить у металевій бочці. І правда, за її спиною видніється закіптюжена бочка. Але на питання коли ж носять сміття, жінка відповідає, що увечері. Пояснює, що тут колись давно жила баба Надька, із родичів у неї залишився лише племінник.
Той живе у Гадячі, але сюди не навідується. Тож навіщо "Комунсервісу" платити гроші за вивезення сміття, подумали деякі «підприємливі» гадячани і почали носити викидати нпобутові відходи через двір баби Надьки.
– Там сміття було у два зрости людини. Я говорив, що може когось накрити, – пояснює житель вулиці Щорса Анатолій Косенко. Його дружина Людмила – голова вуличного комітету. Чоловік, який вже не перший рік бореться зі смітником, навіть писав заяву до поліції. Говорить, що всім уже набрид із тим сміттям, але до нього так і не дослуховуються.
На вулиці Щорса всі двори, звідки потенційно може сипатися сміття — позачиняні. Виходить лише Надія Осіння — розтривожена гавкотом собак. Запевняє, що сміття у яр не виносить — син спеціально уклав договір із КП "Гадяч-житло", а вона сміття виносить до баків.
— У мене сусідка, старенька бабуся і та до баків ходить, — переконує пані Надія.
Чи панацея поліція і міська влада?
На зустрічі із підварчанами інспектор із благоустрою Микола Сергієвський говорить, що єдине, що може спрацювати, аби із жителі Щорса і Ломоносова не захаращували схили яру сміттям… їхня совість. А складати на них протоколи все одно що писати вилами по воді: переконує, що у підсумковому результаті із порушників правил благоустрою нічого не й візьмеш.
– Не можна просто зафіксувати купу сміття і притягти винних. Хіба якщо ви зафільмуєте чи сфотографуєте, як людина викидає сміття. Але із того нічого не вийде, – говорить Микола Сергієвський, – адже протокол має складати поліція. Нарікає, що навіть коли інспектор може складати протоколи, у суді порушники благоустрою запросто можуть виграти справу і винить у ситуації, яка склалася, недосконале законодавство.
Сміття від вулиці Щорса опускається вниз по схилу до потічка.
— Дійсно повноваження складати адміністративні протоколи за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення – порушення правил благоустрою", є як і в поліцейських так і в посадових осіб, уповноважених на те виконавчими комітетами міських рад, — говорить капітан Нацполіції Віктор Вовк, начальник сектору мотірингу Гадяцького відділу поліції. — Але важливо, щоб не тільки штрафували ми, а й у громаді систематично проводили роз'яснювальну роботу, створювали умови для того, щоб людям було легше підтримувати чистоту: наприклад, встановлювали урни, чи здійснювати систематичний вивіз сміття.
Крім того, виникає інша проблема: якщо водій автомобіля завжди зобов'язаний мати при собі документ – водійське посвідчення, що підтверджує особу, то звичайний перехожий не зобов'язаний мати при собі ніяких документів. Це може стати проблемою при встановленні особи. А це є обов'язковим під час складання адмінматеріалу. У поліцейського є три години, щоб встановити особу людини і виписати протокол. Але очевидно, що якщо поліцейський три години буде займатися людиною, яка викинула сміття, то буде відволікатися від патрулювання і екстрених викликів.
А що говорить законодавство?
Поводження із відходами регулюється безліччю законів. Це і “Закон про благоустрій населених пунктів”, “Закон про відходи” “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” тощо. Покарання за порушення норм благоустрою карається статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушенн
Існує перелік порушень, за яким настає відповідальність за цією статтею. Їх 14 із підпунктами. Тут і залишення без нагляду об’єктів незавершеного будівництва, викидання із вікон і балконів сміття, в тім числі будівельного, порушення розміщення об’єктів зовнішньої реклами. Проте у переліку жодної згадки, скільки порушник має заплатити за викидання сміття поза сміттєвими баками і створення стихійних звалищ. Але колізія — штраф за відсутність договору на вивезення сміття — існує.
Більше того, навіть у законі про благоустрій чітко не прописано, що сміття викидати не можна. Виходить, що самі органи місцевого самоврядування мають розробити правила благоустрою населених пунктів, де прописати заборону викидання сміття у непристосованих для цього місцях. І тут мають би для інспекторів із благоустрою — море роботи. Проте, ні.
У статті 23 закону про Нацполіцію говориться, що поліцейські мають повноваження реагувати на повідомлення про здійснення адмінправопорушень. Але у статті 222 КУпАП не йдеться, що органи поліції розглядають справи по дотриманням правил благоустрою населених пунктів. Тобто розглядають, але за статтею 152 — ні
Разом з тим Закон України “Про відходи” контроль за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з відходами покладає саме на органи місцевого самоврядування. І от би тут і працювати інспектору із благоустрою. Проте знову ні.
Справа в тому, що у Законі про благоустрій інспектор із благоустрою згадується, але… громадський. Тобто людина, яка добровільно прийшла у міську раду, щоб слідкувати за дотриманням правил благоустрою. Крім того, ми не знайшли жодного нормативно-правового акту, який би регулював діяльність інспекторів із благоустрою при міській раді. А от у Положенні про громадський контроль у сфері благоустрою ще від 2007 року є. Громадським інспектором може бути людина, яка сама виявила бажання ним стати і виконує контроль на громадських засадах. Ось у цьому наказі вже зазначено, що громадський інспектор із благоустрою може складати протокол.
А от повноваження для інспекторів із благоустрою має складати “під себе” кожен окремий орган місцевого самоврядування.
І знову пригадуємо, що ніде у законодавчих актах не прописано, що смітити… не можна. А це одразу нівелює повоноваження навіть громадського інспектора. Крім того, виявляється, що притягти до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП може створена відповідна адміністративна комісія при виконавчому комітеті міської ради та відповідні виконавчі комітети. Крім того, контроль за дотриманням правил благоустрою має здійснювати спеціальна інспекція із благоустрою, утворена при органі місцевої влади.
Замість епілогу
Від двору на провулку Гайдара вниз тягнеться купа сміття. Вгорі видніється залізний поржавілимй паркан. Біля схилу хтось "свідомий" посортував тару у три купи — дві із скляними пляшками і одну пластиковими. Йдемо на Гайдара шукати двір, звідки сиплеться сміття. Сподіваємося побачити хатку на курячих ніжках і живе там асоціальна людина. Але обійстя виглядає добротно, у дворі гавкає породистий пес. Вікна металопластикові, паркан із металопрофілю. Показати сміттярку веде чоловік, чий двір сусідить із двором, звідки викидають побутові відходи.
— Вони сюди все скидають, навіть пластикові пакети, — говорить чоловік. Хвилин п’ять стоїмо під двором — господарі мали б почути, адже гавкає собака. Проте ніхто не виходить. На роботі власниці обійстя також немає — карантин.
***
Те, що роблять підварчани своїми руками — вигрібають звалища зі схилів і їхніх підніжь — мали б робити комунальники. Адже у законі про відходи чітко вказується, що “власником” відходів, що утворюються чи знаходяться на території населеного пункту є територіальна громада. Навіть того, чий власник яких невідомий. Тобто стихійних звалищ. Але на практиці саме небайдужі люди, такі як на Підварку, підтримують чистоту.
Рейд із інспектором із благоустрою завершується тим, що він обіцяє написати попередження для жителів вулиць, які простягаються над яром, щоб на схили не викидали сміття.
— У мене є різні види попереджень. Їм (жителям вулиць, що порушують правила благоустрою — прим. автора) вже їх роздавали, тепер мені у попередження потрібно дописати, що сміття не можна скидати ще й у яр, — говорить Микола Сергієвський. Але знову додає, що ще скоріше попередження, щоб настрахати, а не покарати.
Навіщо ж тоді інспектор із благоустрою при міській раді?
Принаймні (доки чекати на те, що у жителів Гадяча прокинеться совість і будуть зміни у законодавство) можна складати протоколи на жителів Гадяча, які палять сміття і листя біля своїх дворів.
І сподіватися, що вони не знайдуть хороших адвокатів, тому що й із протоколами за паління сміття у межах населеного пункту не все так просто.
