Денискові лише вісім місяців, а він уже об’їхав пів України. У два місяці він уже був на Західній Україні, а у три побачив море – разом із татом і мамою він поїхав у танцювальний табір у Бердянську.
Нічого в цьому дивного немає, коли твої тато і мама – керівники танцювальної студії Step by step Тарас і Надія Близнюки.
Мама Дениска розповідає, як це подорожувати із малюком, ділиться лайфхаками комфортної подорожі із маленькою дитиною та розвіює стереотипи “стерильних батьків”.
— Коли ми їхали на Західну Україну у танцювальний табір синові було 2 місяці і 8 днів, – розповідає Надія. – Їхали поїздом. Якихось побоювань не було. Провідники були ввічливі, допомагали із речами. Іноді з’являються новини про хамство провідників, але із цим нам пощастило. Звичайно, ми хвилювалися, як Дениско сприйматиме поїздку і щоб ми нікому не заважали і було комфортно малюкові, викупили купе. Єдиний мінус подорожі у купе із малою дитиною влітку – не можеш відчинити вікно — боїшся протягів. Назад ми їхали плацкартом і це навіть було краще, ніж у купе – хоч трохи свіжіше. Правда, у нас деякі пасажири ігнорують заборону курити і нам заважав запах тютюну.
У три місяці Дениско разом із батьками поїхав у Бердянськ — також у танцювальний табір. Єдине, чого боялася мама — як син сприйме акліматизацію. Але малюк напрочуд легко переніс і дорогу, і нове місце.
— Денискові дуже подобаються подорожі. Мабуть, це він перейняв від мене. Ми із чоловіком дуже активні, не сидимо на місці. На нас велика відповідальність —танцювальна студія і діти. А щоб досягати якихось результатів, потрібно рухатися. І так вийшло, що всю вагітність я їздила із нашими вихованцями на танцювальні батли. Я не була класичною матусею, яка обклалася подушками і чекає коли народиться дитинка. Або ставить собі рамки: того не можна, чи того. Хоча я собі думала: вийду в декрет і буду сидіти вдома і на роботу буду через раз ходити. А вийшло так, що я всю вагітність виходила на тренування і лише останній тиждень перед пологами була вдома: якби не так хотілося спати, мабуть, ходила до самих пологів.
Коли народився Дениско, говорю чоловікові: коли народжу, буду вдома. Я ж із сином нікуди. Хіба що лише погуляти. Але через два тижні ми із сином поїхали у Полтаву. А через три тижні ми прийшли на заняття до дітей. А далі пішло й пішло. І це реально круто. Тому що ми раніше прислухалися до інших: ой та куди ж ви із малою дитиною. А тепер ми вже бачимо: син росте комунікабельним — навколо нього завжди наші вихованці із студії, їм усім хочеться його пообіймати, побавитися, а Денискові тільки цього й треба (сміється).
У січні Надія і Тарас вирішили поїхати на вікенд на Західну Україну — у Львів і Тернопіль. Звичайно, із Денисом. Цього разу їхали вже автомобілем.
— Ми вагалися їхати чи ні через погодні умови, — говорить Надія. — Тому що зараз погода хороша, а за кілька годин може змінитися на очах. Але все таки зважилися. Взяли із собою і мою сестру. Дорогу син переніс нормально. Звичайно, взимку свої нюанси подорожі. Хоч би тому що ти їдеш у авто роздягнений, потрібно кудись вийти одягаєшся, одягаєш дитину, а це забирає час.
Лайфхаки від Надії Близнюк, як подорожувати із малюком
Одяг
Речі для малюка потрібно брати різні: і дуже теплі, і середньої теплоти, і легенькі. Ви не знаєте, наскільки тепло у квартирі чи готельному номері.
Помешкання
Якщо ви подорожуєте із маленькою дитиною, краще все-таки зняти квартиру. Коли обратимете варіанти, не соромтеся запитати про зручності і зазначити, що ви із дитиною.
Їжа
— Коли Дениско їздив зовсім маленьким, а потрібно було їхати, то із харчуванням проблем не було — син був на грудному вигодовуванні. А вже у синових вісім місяців ми їхали із сумкою-кухнею. Вистиг окріп і нічим залити кашу? Не проблема! Просили окріп на заправках, — розповідає Надія.
Вода
— Ми були “стерильними” батьками. Трусилися над кожною іграшкою, яку син брав до рота. Навіть воду брали “дитячу”. Але зрозуміло, що якість води приблизно скрізь однакова. Тож стали ставитися до води (і не лише) простіше. Головне, щоб вона була кип’ячена.
Ліки
У нас є спеціальна сумочка. У ній не лише ліки, а й дрібнички на кшталт вушних паличок. Ми беремо цю сумочку навіть коли їдемо до моїх батьків у гості. А на далекі відстані вона просто необхідна. Не завжди під час подорожі на вашому шляху може бути аптека. Які ліки класти до дитячої аптечки? Визначайте самі, заважаючи, що може доставляти дискомфорт малюкові.
Купання
Деякі батьки, подорожуючи із маленькою дитиною беруть із собою ванночки. Ми теж хотіли взяти, коли їхали до Львова. Але це зайва річ, яка займатиме місце, якщо ви будете їхати машиною. Якщо ви приїхали і треба покупати дитину, все-таки у ванну її не саджайте. Краще помийте малюка під душем.
Іграшки
Беріть їх у міру. Ми брали книги і гризунці. Все одно коли дитина їде у машині, їй цікавіше, що відбувається за вікном. Особливо увечері, коли навколо світять ліхтарі.
Кімнати мами і дитини
Я була у багатьох містах України і доводилося бачити ці кімнати, від якиих були самі назви. Тоді сказала собі, що ніколи в житті не покладу туди свою дитину. Те що мені доводилося бачити — пеленальний столик у вбиральні біля раковини. У моєму розумінні кімната мами і дитини — це окреме місце. Тому мені спокійніше було знайти якесь тихеньке місце і переодягти памперс.
Доступність українських міст
Що у Гадячі, що у великих містах із доступністю до громадських місць і транспорту досить тяжко. Тому потрібно подбати відповідний транспорт для малюка. Він має бути легким і одночасно комфортним для дитини. І зважте, якщо ви вирішили їхати до Львова, то по львівській бруківці важко ходити із візком. Тому для таких прогулянок не підходить, наприклад, візок-тростина. Найкраще обрати для дітей, які вже впевнено сидять, візок-валізу. Він габаритніший за тростину і комфортніший для дитини.
Як почати подорожувати із дитиною
Не боятися. Бути позитивно налаштованими. Ми із Тарасом не ставимо собі бар’єри: а як ми будемо їхати із дитиною. А що вона буде їсти. А як вона буде їсти? Сидіти і нікуди не виходити, бо до тебе це робили тисячі мам і тат — це вчорашній день. Ми — це те, що закладається у нас із дитинства. А подорожі із раннього віку — це гарна інвестиція у розвиток дитини.
