Десять років тому перестало битися серце легендарного гадяцького тренера із боксу Олександра Ісметова. Щороку його друзі та вихованці збираються, аби вшанувати пам’ять свого друга і наставника.
Меморіальну дошку Олександрові Ісметову встановили на фасаді спортивного залу при ліцеї-інтернаті. Тут багато років тренував Олександр Ісметов гадяцьких хлопців. Хоч вони і не стали боксерами, але науку життя вони пізнавали разом зі своїм тренером. Зараз мало хто усвідомлює, але для хлопців, чиє дитинство припало на 90-ті, заняття із боксу були гарною альтернативою вулиці.
На пам’ять про Олександра Ісметова ,у тому ж залі, де він проводив заняття, щороку відбувається боксерський турнір його пам’яті, на який з’їжджаються учасники із сусідніх із Полтавською областей.
Крім того, Олександр Ісметов був завідувачем відділення переливання крові у гадяцькій лікарні. Товариш і колега Олександра Ісметова Олександр Липівець, лікар рентгенолог місцевої лікарні, згадує, що із їхньої міцної компанії дев’ятьох друзів залишилося лише двоє. Про Олександра Ісметова говорить із теплотою. Про його роботу говорить, що коли потрібні була донорська кров чи замінники крові, Олександр Ісметов нікого не чекав, а їхав своєю автівкою у Полтаву чи Кременчук за необхідним.
Пригадує, що компанією вони любили їздити на рибалку на сталок у Книшівку.
— Сан Санич, правда, був ніякий рибалка, — усміхається Олександр Липівець. – Сидів над вудкою і весь час говорив, що у нього нічого не клює.
Син Олександра Липівця Сергій також тренувався у Олександра Ісметова і свого часу зайняв третє місце по області.
— Хлопці у нього вже не тренувалися, але забігали до свого тренера. Ну і він їм допомагав, — говорить Олександр Липівець.
Олександр Ісметов помер 31 січня 2010 року під час чергового змагання із боксу.
