Ми щодня ходимо вулицями Гадяча. Начебто знайома кожна цеглинка і камінчик. Повороти і підйоми. Але чи насправді все ми знаємо про місто? Гадяч.Сity доводить, що не все.
Будинок Олександри Рудченко, сестри Панаса Мирного
Його ще можна назвати будинком із секретом. Розташований він у провулку Гончарному. Має 18-й номер. Із боку провулку він одноповерховий, але якщо спуститися вниз на провулок Виноградний, то будинок виявиться двохповерховим, а із його балкона відкривається чудовий вид на Псел і луки. Така конструкція будинку не дивна, будинок збудований на схилі.
Власник будинку Дмитро Цимиренко давно не живе у Гадячі. Попри те, що двері зачинені, а вікна із середини забиті дошками, під центральним вікном є лаз і у будинок легко пробратися. Територія будинку щедро заросла, а місцеві жителі із, очевидно, хліва зробили смітник – сюди зносять усякий непотріб де-не-де у стінах зяють дірки.
Містяни вже давно говорили, що у цьому будинку гарно б зробити музей, але власник будинку не погоджувався продавати його міській владі. Нещодавно очільниця відділу культури Гадяцької міської ради Катерина Кувшинова повідомила на сторынці фейсбук, що Дмитро Цимиренко погодився безкоштовно передати будинок на баланс Гадяцької ОТГ в обмін на те, що міська вдала зробить у будівлі капітальний ремонт.
Будинок на Владка
Ще один цікавий будинок ми знайшли на вулиці Владка, 10. Він чимось схожий на будинок Олександри Рудченко: також побудований на пагорбі і має від схилу один поверх, а від вулиці – два.
Будинок гарний, видно, що на обійсті хтось уже почав хазяйнувати: будівля, як будинок Олександри Рудченко, стояв зарослий. Тепер можна зайти у двір. Двері також зачинені на замок, але від схилу одне вікно розчинене і всередину можна легко зайти. Що цікаво: у передпокої господарі зробили сучасну підвісну стелю із точковим освітленням. Проте далі справа із ремонтом не пішла.
Гора баби Маньки на Підварку
Підварок – особливий мікрорайон міста. Тут кукурікають півні, над головами стрибають білки (якщо спускатися мощеною доріжкою від вулиці Тітова), і чути шум води. Це струмок, який починається від універмагу «Росія» тече по схилу на Підварок. Але найцікавіше, що потік води служить межею між двома дворищами! Рівчак із водою розділяє подвір’я гадячанина Валентина, який на Підварку живе вже сорок років, і подвір’ям його батьків. Валентин зізнається, що вода із потічка добре допомагає у господарстві: її дають живності та використовують для технічних потреб.
На Підварку є своя «Лиса гора», або як її підварчани називають гора баби Маньки, або Маньчина гора. Назва пішла від імені жінки, яка жила під горою. Вийти на неї можна, але зважайте на вибір взуття: підніматися буде важко. Але воно того варте: із гори відкривається неймовірний вид на Підварок.
Будинки на вулиці Драгоманова
Їхнє фото ми знайшли у книзі дослідника Володимира Костюка «Гадяч. Краєзнавчі розвідки». Наталя, теперішня власниця будинку на Драгоманова,5 , розповідає, що нічого не знає про історію будинку. Її родина володіє ним уже сорок років – тут ще жила бабуся жінки. Домової книги не залишилося, аби дізнатися, хто був власником. Але жінка говорить, що можливо ним був лікар Василь Суліковський. Зараз будинок поділений навпіл – живуть дві сім’ї. Наталя розповідає, що у будинку високі стіни – 3 метри 30 сантиметрів.
У Гадячі була цукеркова фабрика?
Про те, що у Гадячі була цукеркова фабрика ми дізналися із довідника "Полтавщина. Енциклопедичний довідник" за 1992 рік. Укладачі пишуть, що цукеркова фабрика і млин були націоналізовані у 1920 році. Але відомостей, де стояла ця фабрика не подають. Тож у дослідників міста є шанс відкрити ще одну таємницю Гадяча.
