11 січня у світі відзначається Міжнародний день «дякую». Існує дві версії народження цього свята: перша – його започаткували ООН і ЮНЕСКО, щоб нагадати про хороші манери.
Друга більш меркантильна: буцімто святкувати Міжнародний день «дякую» започаткував великий виробник листівок. І дійсно, у світі у цей день люди надсилають одне одному листівки зі словами вдячності. Звичайно, у Гадячі ніхто не надсилає поштівок (хоча це дуже гарна традиція і у світі вже є тренд на листівки, ще й підписані власноруч) і як виявилося мало хто знає, що є таке свято (хоча, якщо вірити Гуглу, в Україні Міжнародний день дякую святкують ще із 2008 року) журналісти Гадяч.City вийшли на вулиці міста, щоб запитати містян про те, кому вони дякують, за що і як часто.
Інна Ященко
Дякую батькам, що дали мені життя. А дітям і чоловікові, що вони у мене є. Я часто говорю дякую. Якщо ти говориш ввічливі слова, значить, ти вихована людина.
Ольга Галай і Влада Тітова, студентки Гадяцького коледжу культури і мистецв
Ми дякуємо своїм батькам, за те що дали нам життя і викладачам коледжу культури і мистецтв за те, що нас навчають.
Олексій Ємець, пенсіонер
Дякую своїй дружині і дітям за те, що вони у мене є. Слово «дякую» говорю часто. Наприклад, продавцям у магазині. Але не всім. Якщо вона наприклад, кричить: «Чого ви питаєте, скільки воно коштує», а цінника немає, то не дякую, коли купую. А от тій продавчині, яка привітна, розповість що по чім вже й самому хочеться зробити приємно.
Андрій Суіменко, блогер
Вважаю, що слово «дякую» це універсальна молитва. Прокидаєшся зранку, говориш «дякую» і наповнюєшся оптимізмом і позитивною енергією. І вже є шанси, що твій день пройде набагато краще. Кажіть усім дякую: вищим силам за новий день, своєму котику, за те що він тебе любить. Подякувати комусь не займає чимало сил, а от віддача може підняти настрій і тобі, і тій людині, якій ти подякував.
Артем Бегмат і Андрій Болдирєв, учні Гадяцького професійно-агарного училища
Дякуємо батькам, що нас народили, своєму класному керівнику, викладачам, майстру за те, що нас витримують і навчають. Ну то нічого, що не завжди ставлять гарні оцінки. Слово «дякую», говоримо, коли є потреба.
Галина Рудченко, Роман Іванов – івент-менеджери «Класні ведучі», Богдана Чубенко, перекладачка
Галина: «Зараз стало популярним починати і закінчувати свій день зі слів вдячності. І дякувати ми повинні усьому і усім: за те, що ми маємо у житті, тим, хто нам дав життя і за тих людей, яких ми маємо у житті. Це батьки, кохані, друзі, колеги, люди, які роблять нас щасливими».
Роман: «Я вдячний за можливості, які даються кожній людині. І я хочу щоб, кожна людина також сприймала всі події які стаються у неї в житті із вдячністю. Адже все, що випадає на долю людини лише зміцнює її. Я завжди говорю дякую людям, адже це слово може бути ключем від усіх дверей.
Богдана: «Я дякую всесвіту і своєму оточенню, батькам, за те що вірили у мене і підтримували. Вчителям – за те, що були вимогливими. Тому що завдяки їм всім я маю улюблену професію і є тим, ким є зараз. Я живу у Києві і порівняно із Гадячем бачу контраст: у столиці більше говорять «дякую». Але ж іще є така складова як щирість. Мені здається у нашому маленькому місті у словах вдячності більше».
