22 грудня на карті Гадяцького району утвориться ще одна ОТГ – Великобудищанська. Сюди увійдуть Великобудищанська, Книшівська, Плішивецька, Бобрицька, Мартинівська сільські ради. Загалом у об’єднаній громаді буде 15 населених пунктів. Журналісти Гадяч.Сity відправилися в центр майбутньої ОТГ – у село Великі Будища.
Бобрику – артезіанську свердловину, Плішивцю – ремонт у садочку
Великобудищанська сільська рада знаходиться у приміщенні колишньої попівської хати. Поряд із сільрадою новий дитячий майданчик.
Хоч сільська рада і здається маленькою, та тут розмістилася ще й і сільська бібліотека. Тут знаходиться Великобудищанська територіальна виборча комісія.
27 листопада, коли журналісти Гадяч.City були у Будищах, на ТВК зареєструвалися 126 кандидатів у депутати і чотири кандидати на посаду голови об’єднаної громади.
Кабінет сільського голови Тетяни Іщенко невеликий. У стінці стоять кубки і нагороди, які виграла місцева футбольна команда. Позаду робочого крісла на стіні – жовто-блакитний прапор.
Тетяна Іщенко працює сільським головою другу каденцію. На вибори йшла самовисуванцем.
Великобудищанський сільський голова Тетяна Іщенко
—Пані Тетяно, на голову об’єднаної громади подаватимете кандидатуру?
— Уже подала, вчора ( 26 листопада, – прим. автора).
— Кого ви вважаєте своїм головним конкурентом?
— У мене конкурентів немає.
—Чому об’єднуватися сільські ради вирішили лише зараз, адже до цього було чотири роки?
— Тривалий час ми не могли визначити, де буде центр ОТГ. Про об’єднання говорили давно, але лише трьох громад: Великі Будища, Плішивець і Книшівка. А потім змінилися вимоги: у громаді має бути не менше 5 тисяч населення. Ми звернулися із пропозицією до Бобрицької і Мартинівської сільських рад. Вони обговорили її і прийняли рішення про об’єднання. Але якщо скласти усю чисельність населення по сільських радах виходить 3885 людей. Із Ціпками буде десь більше чотирьох тисяч.
— Що буде, коли у громаді буде менше, ніж 5 тисяч жителів?
— Головне, щоб нас визнали спроможною громадою. Якщо запрацюють усі установи, які ми хочемо створити, кількість населення не вплине на результат.
— Назвіть головні проблеми Великобудищанської сільської ради.
— Екологічна проблема – у нас дуже погана вода. Не лише через діяльність нафтовидобувного підприємства. Сюди додаються і агрохімікати, якими обробляють поля. Така ситуація по всьому Гадяцькому району. У Будищах воду із колодязів використовують лише одиниці. Ми у дитячий садочок і школу поставили фільтри, та і люди по особистих господарствах їх встановлюють. Проблема доріг — їх потрібно ремонтувати не лише у самих Будищах, а й інших сільських радах, що входитимуть у об‘єднану громаду. У селі немає лікаря. Та і житла для нього. Ще одна проблема — безробіття. Влітку організовували громадські роботи, але там мало залучали людей – тільки 6 осіб. Є незручності із мобільним зв’язком: “Київстар” нормально ловить, а от щоб зателефонувати із “Водафона” потрібно постаратися.
— Як об’єднана громада вирішить ці проблеми?
— Навесні цього року ми стали учасниками обласної програми “Питна вода Полтавщини”. За умови співфінансування (70% вартості — сільська рада, 30% — область) мали реконструювати свердловину №7 ( загальна вартість 1 млн 490 тисяч гривень) та побудувати водопровідну мережу на вулицях Сахнівській та Шершнівці. Ми свою частину перерахували — понад 800 тисяч гривень. Роботи розпочали, але виявилося, що наші повертаються. Наприкінці року, коли ми вже не можемо їх освоїти. Чому реконструкцію і будівництво не завершили не розумію, адже кошти були, підрядник працював. Маємо надію, що у наступному році вже у громаді нам це вдасться зробити.
Якщо ми об’єднаємося, то вирішиться проблема безробіття. У громаді буде терцентр, ЦНАП, комунальне підприємство, а це додаткові робочі місця.
Плануємо купити житло для лікаря. Хочемо зробити туристичний маршрут: у Будищах є музей побуту, у Плішивці унікальний дев’ятикупольний храм, у Бобрику можна відвідати садибу поміщиків Масюків. Туризм – ще одна галузь, де можна створити нові робочі місця. І збільшити надходження у сферу культури.
— Яка ситуація із фінансами? За рахунок чого наповнюватиметься бюджет ОТГ?
— Плануємо, що бюджет буде у межах 53 мільйонів 596 тисяч гривень. Звичайно, головними наповнювачами його будуть Великі Будища і Плішивець, адже тут розташовані свердловини ГПУ «Полтавагазвидобування». Підприємство платить ренту. На території ОТГ будуть як сильні, так і слабкі села. Але ми для того і об’єднуємося, аби підняти менш спроможні села.
— Скільки закладів доведеться фінансувати?
— На території громади буде п’ять дитсадочків, п’ять шкіл, три ФАПи, три амбулаторії, шість приміщень державних установ, дванадцять закладів культури та інші. По максимуму будемо утримувати все, лиш би вистачило коштів.
— Які проблеми повинен вирішувати в першу чергу голова Великобудищанської ОТГ?
— Сполучення між селами і центром громади. Між Будищами і Мартинівкою велика відстань – 26 кілометрів. Від Плішивця до Будищ – 5,5 кілометра, Книшівки – 11 кілометрів, Бобрика – 10 кілометрів. Ремонтувати дороги і зробити генеральні плани для сіл. У Будищах і Плішивця він є. А от у інших – немає.
— А як щодо інших сільських рад?
— У Бобрику потрібно пробурити артезіанську свердловину і прокласти водопровід, провести реконструкцію парку, зробити капітальний ремонт фасаду школи. У Плішивці – зробити ремонт у дитячому садочку, провести вуличне освітлення по вулиці Соборній, капітально відремонтувати дорогу між Плішивцем і Бобриком, у Мартинівці і Книшівці провести вуличне освітлення і ремонтувати дороги.
Дротове радіо і сучасний стадіон
Тетяна Іщенко запрошує на екскурсію селом, а разом із тим показати інфраструктуру. Спершу їдемо на футбольне поле.
Повз Майданський ставок дорога плавно іде вгору. По праву руку пам’ятники – невідомому солдату, воїнам-визволителям, пам’ятний знак жертвам голодоморів. Видно, що тут недавно провели ремонти( навесні — прим.автора).
Авто проїжджає кілька метрів і зупиняється. Ми виходимо із авто. І одразу врізається у слух… голос диктора. У селі ще й досі на стовпі висить «брехунець»
— Ми його вимикаємо лише тоді, коли у селі похорон. А якщо мовчить без причини, то будищани сердяться, – пояснює Тетяна Іщенко.
Біля контори місцевого сільгосппідприємства стоять дві великі білі цистерни. Сільський голова пояснює, що у них вода – для поливу футбольного поля.
— У нас поле краще, ніж у інших селах району. Тут покриття не штучне, а посіяна трава. Футболісти не травмуватимуть коліна при падінні, – говорить Тетяна Іщенко. — Але за ним потрібно ретельно доглядати: на зиму постригти, аби миші не робили ходів у землі. Із поливом питання вирішили. Ще тут потрібно поставити трибуни, нові ворота і можна приймати матчі.
Інтерв’ю продовжуємо на футбольному полі.
—Чи є у Великих Будищах противники об’єднання? Можливо, фермери?
— По загальних настроях – всі за. Можливо, є одиниці, кому об’єднання не подобається. Фермери загалом позитивно ставляться. Коли буде ОТГ, земля буде наша, громадська. Ще хочемо зробити свій земельний відділ, щоб навести лад із землями. Крім того, до громади відійдуть ставки. Наприклад, найбільший Цегельня – 12 гектарів. Ми хочемо взяти його в оренду разом із ГО “Надія”. Цим питанням займається об’єднання любительської рибалки, що налічує 150 людей.
— Ви говорили, що на території сільської ради є нафтовидобувне підприємство. Сільська рада із ним якось співпрацює?
— Звичайно. Зараз вони нам платять ренту. А от футбольне поле ми робили за кошти від соціальної угоди – 1 мільйон 200 тисяч гривень.
— Ви кандидатка на посаду голови громади. Певне, у Вас вже є якісь плани щодо розвитку територій? Як будете залучати інвестиції.
— Перш за все потрібно співпрацювати із Департаментом економічного розвитку Полтавської ОДА, там є спеціаліст, який може проконсультувати нас щодо грантів різних напрямків. Крім того, ми хочемо, аби й власне виробництво працювало у громаді. Наприклад, мене вже давно приваблює переробна галузь. У нас чорноземи, люди вирощують городину, а потім не мають куди збувати лишки. Хочу запровадити діяльність малих підприємств і фермерських господарств.
Більярд, теніс і «Стєкляшка»
Поряд зі стадіоном будинок культури.
У глядацькому залі темно. Освітлюється лише сцена. У напівтемряві видно більярдний стіл. Над столом – зі стелі звисає рядок ламп. На сцені жінка тримає у руках дроти. Це директорка закладу Людмила Козороз. Запитуємо про більярд.
— Тенісний і більярдний столи закупила сільська рада. Молодь приходить грати у настільний теніс, а старші – у більярд, – говорить жінка.
У глядацькому залі прохолодно, але опалюється кабінет директора і фоє. Але пані Тетяна запевняє, що перед концертами натоплюють і зал. Джерело тепла тут – твердопаливний котел.
Наступний об’єкт — Стєкляшка. Так місцеві називають амбулаторію, яку почали зводити у минулому році за програмою “Доступна медицина”. Усього по Україні мали з’явитися 310 цих закладів, на Полтавщині — 27, а у Гадяцькому районі, крім Будищ — у Лютеньці та Петрівці-Роменській.
Амбулаторія за програмою "Доступна медицина " майже готова.
На паспорті об’єкта зазначено, що будівництво мають завершити у цьому році. Підрядник – ТОВ «ЛОТУС». На порталі YouContol знаходимо відомості: компанія київська, працює із 2002 року. Основна діяльність – неспеціалізована оптова торгівля, серед інших – будівництво житла.
У приміщенні амбулаторії — місцевий житель Роман Ковтун. Його та дружину Тетяну підрядник найняв штукатурити стіни.
— Двічі на тиждень відправляю замовнику фото того, що зробили. Він звітує на департамент (Департамент будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської ОДА). Якщо не відправив фото, значить не працював. Тут уже все готово, тільки треба опалювати приміщення. Скоро морози. Щоб ця робота не була марною,— говорить чоловік.
Неподалік від нової знаходиться амбулаторія загальної практики сімейної медицини.
—Хочемо у цьому приміщенні облаштувати терцентр, – говорить дорогою Тетяна Іщенко.
На коричневих дверях оголошення: «Аптека. Ліків у борг не даємо». У коридорі стоїть великий білий ящик з інвентарним номером.
— Це обладнання для стоматологічного кабінету, – каже голова. – А он іще коробки. Хочемо закупити оснащення ще й для рентген-кабінету.
У приміщенні АЗПСМ хочуть облаштувати терцентр.
Екскурсію проводить лікар-стоматолог Євген Романенко. Працює тут 30 років. Його основне місце роботи у Ціпківсьому ФАПі.Розповідає, що будищани підписали декларацію із сімейною лікаркою, але вона пішла у декретну відпустку. Раз на тиждень веде прийом лікарка із Гадяцької райлікарні. У селі є лікар-стоматолог Ярослав Лукаш, але він працює в Гадячі.Тетяна Іщенко сподівається, що він повернеться працювати у Будища, коли дізнається про ремонт кабінету.
О об 11.30 Тетяні Іщенко терміново потрібно їхати у Гадяч. Ми в цей час відправляємося у самостійну екскурсію. Перша зупинка — дитячий садок “Сонечко”.
У закладі шестеро дітей, але вихованців більше — 16.
Тут тепло, зробили ремонт, стоять якісні меблі. Двоє дітей – Арсен і Марина — уже готуються до школи. Разом із ними вихователька Марина Бодюл.
Марина Бюдюл щодня їздить на роботу у Великі Будища.
— Хотілося, щоб вирішили питання сполучення між Гадячем і Великими Будищами. Я щодня їжджу сюди із міста на роботу. Тож вечірній рейс просто необхідний, – говорить дівчина.
Добираються будищани у місто хто як може: можна вийти на вахтовий автобус або проїхатися кільцевим автобусом. Цей маршрут запустили на початку року. Ним добираються крім будищан, жителі Книшівки, Хитців, Плішивця, Броварок, Ціпків, Дучинців. Але він має певні незручності: другий рейс із села — о 14.00 і увечері вже не виходить на маршрут. Квиток із Будищ до Гадяча коштує 18 гривень.
Роботи у селі – це можливо
Великобудищанська школа знаходиться у центрі села. Тут навчається 89 учнів. На уроках інформатики проводять заняття із робототехніки. Із дітьми займається директор школи Олександр Геращенко. Нас зустрічає заступник із навчально-виховної роботи Ольга Геращенко. Веде у кабінет інформатики. Розповідає, що робототехнікою займаються учні 6-9 класів.
— Роботів почали складати тільки із першого вересня минулого року, але вже встигли побувати на змаганнях у Горішніх Плавнях та Києві, — каже дорогою.
Великобудищанську школу представляв на змаганнях учень 10 класу Дмитро Ковтун.
Дмитро Ковтун першого робота складав місяць.
— Мені потрібно було зробити робота-сумоїста і виштовхати суперника за межі поля. Керував роботом через спеціальну програму на смартфоні. Робот мав відповідати певним вимогам: не перевищувати задані розміри і мати вагу до кілограма. Першого робота складав цілий місяць. А коли поїхали на змагання у Горішні Плавні, виявилося, що мій він дуже легкий. Його просто було б виштовхнути із поля. Тому довелося швидко його перебирати, – розповідає хлопець. Найпростішого робота складає за 8 хвилин.
Ольга Геращенко розповідає, що заняття із робототехніки – недешеве задоволення. Учні займаються із наборами. Один коштує в межах 20 тисяч гривень. До того ж потрібно купити поле для роботів. Щороку для змагань нові вимоги, тому поле потрібно також змінювати.
— Великобудищанська школа фінансується із районного бюджету та бюджету сільської ради. Набори для занять із робототехніки ми самі купили. А що буде після виборів я не знаю і особливо, як це відобразиться на школі, – говорить Ольга Геращенко.
У середу в Будищах на вулицях малолюдно. Хоча осередок руху ми знайшли: у закладі торгівлі підприємиці Оксани Лагути. Жінка встановила точку безкоштовного інтернет доступу і тепер має переваги над конкурентами. Говорить, що подала свою канидидатуру на депутата об’єднаної громади.
— Я позитивно ставлюся до ОТГ. Лише потрібно обрати голову, який буде турбуватися про село, – говорить жінка.
Тут зустрічаємося із трирічною Дариною — із нею ми познайомилися у дитсадку. Дівчинку додому забрали батьки, зайшли до магазину на закупи. Її мама Діля розповідає, що хоче, аби у Будищах була робота.
— У нас у родині двоє дітей. Я вийшла із декрету, а роботи немає – ферма закрилася. Сподіваюся, що у селі з’являться робочі місця, – говорить жінка.
