У Гадячі 15-16 листопада відбувся планувальний воркшоп «Яким має бути простір пам’яті у міському парку?». Його учасниками стали архітектори, студенти архітектури Полтавської політехніки, представниці Гадяцької міської ради та жителі міста. За задумом організаторів, напрацювання воркшопу стануть частиною вихідних даних для відкритого всеукраїнського мистецького конкурсу концептуального проєкту облаштування громадського простору «Землякам, що стали на захист України».
За шостий рік війни із Гадяцького району загинули дванадцять воїнів. Цього року, у міському парку, на День захисника України, встановили тимчасовий пам’ятний знак на їхню пам’ять. В четвер, на 55-й сесії міської ради, депутати прийняли рішення про організацію архітектурного конкурсу на кращий концептуальний проект пам’ятного знаку. Тепер черга за програмою та умовами конкурсу, на основі яких майбутні учасники зможуть пропонувати власні ідеї. Конкурс планується провести без обмеження кваліфікації учасників, отже, взяти участь зможе кожен, хто бажає.
Яким же він має бути, цей новий Простір Пам'яті? Свої думки висловлювали і самі гадячани, і фахівці – архітектори, які взяли участь у заході. Робота велася в групах. Кожна група мала свої завдання: аналіз цілісності та доступності меморіальної частини парку, опитування мешканців щодо нового місця Пам'яті, формування візій, послання майбутнім поколінням та розуміння не тільки того, що саме має транслювати у спільноту цей об'єкт, а й кому найважливіше донести те, що він має транслювати, пошук прикладів світової практики, які могли би бути втілені у нас.
Всі погодилися, що важливо, аби гадячани не просто сприймали пам’ятний знак як черговий монумент, а як важливий Простір Пам’яті. Щоб він був особливим не тільки для тих, кого безпосередньо стосуються події на Сході України, а й для сторонніх відвідувачів, молоді та місцевої дітвори.
Марина Васильєва, архітекторка з Полтави, вважає, що пам’ятник має бути співмірним із пам’ятником чорнибильцям, аби вдало з ним гармонувати. Якщо його планувати в тій же композиційній системі, що і пам'ятний знак учасникам ліквідації на Чорнобильській АС (який знаходиться поруч, то доведеться прибрати дерева перед ним та насадити позаду нього, наприклад павловнію, яка швидко росте. Також важливо розмістити на цій території місця для перепочинку та роздумів, але вони мають бути розміщені таким чином, аби не спонукати шумні компанії присісти тут, а допомогти заглибитися в роздуми та сприймати місце пам'яті як належить.
Марина Васильєва
Поліна Вєтрова, колишня архітекторка міської ради, вважає, що пам'ятний знак, якщо такий будуть пропонувати учасники конкурсу, повинен бути трьохвимірним, адже він проглядатиметься з усіх сторін, в тому числі з прогулянкової частини парку.
"Цей пам’ятник не має асоціюватися із могилою. Люди мають підходити до пам’ятника і вже тоді розуміти, що він – про пам’ять," – говорить Поліна Вєтрова. – З іншого боку, він вже на відстані має зацікавлювати".
Поліна Вєтрова
Ще однією особливістю майбутнього пам’ятника можуть стати індивідуальні історії кожного воїна.
— Про загиблих можуть розповісти їхні діти, родичі, побратими. Такі історії транслюватимуться у день загибелі щороку, наприклад. Або в День Пам'яті, — вважає Анна Бондар, студентка архітектури Полтавської Політехніки.
Архітектор Павло Васильєв ділиться міркуваннями щодо варіантів увічнення мешканців району, які загинули, як елементу місця пам'яті за допомогою символізму:
— Наприклад, розміщення QR- кодів: людина, за допомогою смартфона, зчитуватиме код і отримуватиме історію про загиблого воїна, говорить Павло Васильєв. Можна встановити різні елементи, яких буде 12 чи то об'ємні фрагменти, чи то LED-підсвітка на плитці. Головне, аби ми розуміли, що це символічно. Також можна стилізувати карту району (розмістивши її, наприклад, на спинці сидіння чи лавочки), на якій позначити місця, де народилися загиблі захисники. Можна зробити об'єкт більш інтерактивним використати можливість звукового чи відеосупроводу, за прикладом багатьох пам'ятних об'єктів у світі.
Павло Васильєв
Крім того, учасники воркшопу висловлювали думки, що пам'ятний знак та елементи, пов'язані з ним, мають бути антивандальними, «нерадянськими», шанувати не лише пам’ять загиблих, а подвиг тих людей, які повернулися із війни, залучати містян до Простору Пам’яті через сучасні технології , розповіді та історії трагічних подій. Також на заході було презентовано результати електронного опитування мешканців Гадяцької громади, в якому кожен житель мав змогу висловити свою думку та долучитися до формування пропозицій та ідей. З опитування ми зрозуміли, що меморіальна частина парку для багатьох мешканців є важливою, але рідко відвідуваною. Вона символізує пам'ять та повагу, історію, гордість, патріотизм. З іншого боку, на цій території не вистачає орієнтирів та інформаційних стендів, які мають доносити до зацікавлених відвідувачів історії та причини встановлення того чи іншого об'єкту у меморіальній частині парку.
Планувальний захід організовано польською фундацією "Inna Przestrzeń" у співпраці з ГО "Гадяч дружній", Полтавською Політехнікою та Гадяцькою міською радою Полтавської області. Захід є частиною проекту “Розвиток сучасних громад. Простір/Планування/Залучення”. Проект співфінансується в рамках програми польської співпраці в галузі розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Публікація виражає виключно погляди автора та може не співпадати з офіційною позицією Міністерства закордонних справ Республіки Польща.
