На 51-й сесії районної ради стало відомо, що депутат Володимир Дудко покинув фракцію БПП «Солідарність» у районній раді.
Виходи із партій не дивина для української політики, як найвищого рівня, так і місцевого. Тож Гадяч.City вирішив дослідити за примірниками газети «Гадяцький вісник», як партійно змінювався склад Гадяцької міської та Гадяцької районної рад та хто вже два десятки років вершить долю міста і району.
1990 рік: партія веде. Комуністична
Перші вибори Президента в Незалежній Україні відбулися 1 грудня 1991 року, парламентські і місцеві – у березні 1990 року. Тож не дивно, що у незалежній Україні парламентарі та представники органів місцевого самоврядування переважно були представниками КПРС. Наприклад, у 1990 році до Гадяцької районної ради обрали 20х представників Комуністичної партії, десятьох безпартійних та двох членів ВЛКСМ. Також від Гадяцького, Веприцького, Лютеньського, Петрівсько-Роменського, Римарівського та Сарівського виборчого округів обирали депутатів Полтавської обласної ради. Ними стали Василь Глухота, на той час завідувач ідеологічним відділом райкому Компартії, Василь Филь, директор райагропрому, директор лютеньського коноплезаводу Володимир Лещенко, голова колгоспу «Жовтень» Іван Рень, завідувач соціальноекономічного відділу обкому Компартії Павло Лоза. Серед топдепутатів – скромний тракторист колгоспу імені Фрунзе Василь Соломаха.
До міської ради обрали аж 52-хх депутатів, із них 24 були безпартійні, 26 – члени КПРС і двоє – члени ВЛКСМ.
Як агітували за депутататів у 1990 році
Відомі прізвища
У 1990 році до міської ради балотувався лікар ЦРЛ Григорій Тичинін. Але він програв Тетяні Пізніченко, а Іван Доля – директору міськторгу Володимиру Ходичу. У 90-му році депутатами хотіли стати Василь Заєць та Галина Недвига, але виборче сонце до них було неприхильним.
У цьому ж році депутатами міської ради стали Сергій Бабак, лікар санепідемстанції, директор міської школи № 2 Василь Бузало, а депутатом районної ради – майбутній міський голова Олександр Клюс. Серед депутатів першого скликання районної ради – нинішній Лютенський сільський голова Олександр Захлистенко та колишній директор Рашівської школи Олексій Басараб.
1994 рік: позапартійна рада
Політична реклама зразка 1994 року
У 1994 році українці одночасно обирали і президента, і голів та депутатів місцевих рад. У 1994 році президентом України став Леонід Кучма, а от із місцевим рівнем куди цікавіше.
За посаду міського голови боролися Микола Гайдамака, Олег Березенко, Олександр Клюс, Віктор Даниленко, Іван Іванов та Василь Марченко. Найбільшу кількість голосів набрали Микола Гайдамака та Олександр Клюс. Міська виборча комісія провела повторне голосування. Більше голосів зібрав Олександр Клюс, викладач ринкової економіки СПТУ №47 (сучасне професійноаграрне училище).
Цікаво, що у 1994 році голову районної ради також обирали через волевиявлення виборців. Тож головою Гадяцької районної ради у 1994 році обрали Василя Васківського. За посаду він змагався із Миколою Губком, Леонідом Луб’яним та Василем Филем.
Щодо партійної приналежності депутатів, то більшість із них у районній раді зразка 1994 року були… позапартійними: 27 депутатів. Двоє – із Селянської партії та по одному із Комуністичної та Соціалістичної партії.
Серед «знайомих» прізвищ депутатів районної ради другого скликання – Олег Виноградов (на цей час Сарівський сільський голова), Петро Субота, завідувач районним відділом освіти, Олександр Зозуля (колишній директора міської школи №1), Василь Лукаш, редактор «Гадяцького вісника», Олександр Мигаль, директор CПТУ №47. Віталій Биченко, якого обрали у 1990 році до районної ради, у 1994 році став депутатом міської ради.
У 1994 році депутатський склад міської ради повністю оновився. Від депутатів першого скликання у міській раді другого скликання «залишився» Іван Бондаренко. Цього року депутатами міської ради стали Людмила Божко, Михайло Лепський, Федір Артеменко, Анатолій Насменчук, Олексій Клочан. Усі депутати, крім одного, Івана Близнюка із Соціалістичної партії, були позапартійними. Цікаво, Іван Близнюк у 1990 році був депутатом районної ради від КПРС. А від районної ради першого скликання до районної ради другого скликання пройшов лише один депутат – Володимир Балко.
1998 рік: позапартійні і соціалісти
У 1998 році чисельність депутатів районної ради із 30 зросла до 83-х. Із них 73 – позапартійні, один із Селянської партії, двоє із Соціалістичної та п’ятеро від Комуністичної.
Відомі прізвища
На депутатському обрії починають з’являтися знайомі імена, якто Володимира Беседи (цікаво, що прізвище колишнього голови райдержадміністрації писали у 1998 році через одну літеру «Є» – Бесєда), Олександра Міняйла, Миколи Грицана, Івана Завори, Олександра Колодяжного, Анатолія Цимбала, Володимира Нікітенка, Петра Гребенника, Івана Кревсуна, Сергія Інзика, Олександра Шики, Олександра Суханя.
Від попередньої ради, 1994 року, до ради 1998 року пройшли Іван Кіченко, Микола Киченко, Сергій Безуглий, Олександр Безрук, Олександр Гуща, Василь Лукаш, Василь Огризько, Іван Рень, Василь Прудиус, Григорій Степка.
1998 року депутатами районної ради стали Тетяна Савченко, майбутній міський голова, і Григорій Тичинін, якому не пощастило пройти у 1994 році до міської ради.
Відомі прізвища
Міським головою у 1998 році обрали Віктора Даниленка. Із 30 обраних депутатів міської ради усі були позапартійними. Із депутатським мандатом залишилися Анатолій Насменчук, Олексій Клочан, Федір Артеменко. Цього року депутатами вперше стали Лариса Бурак, Катерина Кулик, Ольга Безух, Василь Сиротюк, Микола Ємець, Григорій Сафонов, Станіслав Бутенко, Микола Гладиш, Іван Доля.
2002 рік: перший регіонал у раді
У 2002 році українці обирали і народних депутатів, і депутатів місцевих рад. Цей рік також дивує назвами партій, які хочуть дістатися бажаних депутатських крісел.
Наприклад, політична партія «Яблуко». Або ж виборчий блок політичних партій «Зубр» ( За Україну, Білорусію (правильно Білорусь – прим. автора), Росію), виборчий блок політичних партій «Проти всіх», Партія реабілітації тяжкохворих України, виборчий блок політичних партій «Руський блок», дві Соціал-демократичні партії України (та яка із літерою о в дужках – медведчуківська) і славнозвісна «ЗаЄдУ» – «За єдину Україну». До парламенту пройшла «Наша Україна» із 23-ма ма відсотками, КПУ – 20%, «ЗаЄду» отримали 12%, Блок Юлії Тимошенко та мдведчуківці – по 6 відсотків.
Попри те, що невелику більшість у Верховній Раді взяли нашоукраїнці, до Гадяцької районної ради із 84-х депутатів, 54 були позапартійними, 9 представників Аграрної партії, 7 – представники Демократичного союзу, по одному представнику від Соцпартії, Компартії, Прогресивної соціалістичної партії, Народного руху та Партії регіонів. Першим регіоналом у районній раді став Анатолій Цимбал, якого обрали головою районної ради.
Відомі прізвища
Уперше депутатами районої ради стали Анатолій Попельнюх, Дмитро Мотрич, Григорій Мисюра. Зберігають свої позиції у районній раді Олександр Сухань, Володимир Нікітенко, Анатолій Цимбал, Іван Кревсун, Ігор Огризько, Іван Доля, Сергій Інзик.
До Полтавської обласної ради обирають Володимира Беседу, на той час директора міської школи-інтернату, Івана Кизя, директора СТОВ імені Духова та Ігоря Копача, начальника НГВУ «Полтаванафтогаз».
Міським головою у 2002 році обрали Тетяну Савченко. Від ради третього скликання у раді четвертого скликання міської ради «залишилися» Федір Артеменко, Ольга Безух, Микола Ємець, Олексій Клочан, Сергій Малинка, Василь Сиротюк, Людмила Остапенко. Повернув собі крісло депутата Михайло Лепський (після поразки у 1998 році), а також Петро Субота. Микола Гайдамака повертається до міської ради у якості депутата. Депутатами міської ради стають Алла Бабенко і Михайло Харлан. За партійною приналежністю депутати поділилися так: 22 депутати – позапартійні, троє – із Народнодемократичної партії, по одному із «Єдності», СДПУ(о), Соцпартії, Демсоюзу та «Жінок за майбутнє».
