Свято Андрія Первозванного — одна з найшанованіших дат у християнському календарі та важлива складова української народної культури. Воно поєднує євангельську історію, давні звичаї та сучасні духовні сенси. З 2024 року в Україні день пам’яті апостола Андрія офіційно перенесено на нову дату — 30 листопада. Розповідаємо, чому так сталося, які традиції зберіг народ і чим є це свято сьогодні.
Хто такий Андрій Первозванний і чому його вшановують
Андрій Первозванний — один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа. Його називають «первозванним», бо він першим був покликаний Христом до учнівства. Згідно з переданням, апостол багато проповідував, мандрував і неодноразово наражався на небезпеку.
Важливим для українців є те, що, за християнською традицією, саме Андрій благословив землі, де згодом постала Київська Русь. У літописах розповідається, що він дійшов до київських пагорбів, поставив хрест і передрік появу великого християнського народу. Саме тому апостола Андрія вважають духовним покровителем України.
Чому свято відзначають 30 листопада
У 2023–2024 роках Православна Церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новий календар — Новоюліанський, синхронізований із більшістю християнських церков світу.
Через це низка дат змінилася, зокрема й день пам’яті Андрія Первозванного.
Раніше його відзначали 13 грудня, а тепер — 30 листопада, як це роблять у багатьох країнах Європи.
Українські традиції на Андрія Первозванного
Свято Андрія — одне з найяскравіших у народному календарі, адже воно вважалося молодіжним і веселим. Воно поєднувало ритуали для дівчат, забави для хлопців і символічні дії, пов’язані з майбутнім.
Ворожіння на судженого
Найвідоміша традиція — нічні ворожіння. Дівчата клали під подушку гребінці чи кільця, щоб побачити уві сні майбутнього нареченого. Інколи ворожили на тінях, воску або навіть на собаках: чия миска буде спорожнена першою — та першою й заміж піде.
Калита — головна Андріївська забава
Хлопці влаштовували бешкетні вечорниці, де головною розвагою було кусання калити — великого солодкого коржа, підвішеного за мотузку. Один хлопець тримав калиту й підіймав її, а інший, «коцюбей», мав намагатися вкусити корж, не засміявшись. Ця традиція збереглася донині й часто відтворюється у школах та культурних центрах.
Гадання з варениками
Ще одна традиція — вареники з «сюрпризами». У середину могли покласти монету, квасолину, соломинку, часник. Кому що дістанеться — така прикмета на наступний рік: багатство, робота, здоров’я чи несподіванка.
Прикмети та спостереження за природою
Наші предки вважали, що в ніч на Андрія можна передбачити погоду на зиму. Якщо тихо й зоряно — буде холодно, а якщо йде сніг — рік буде врожайним.
Що означає свято Андрія сьогодні
Для українців Андрій Первозванний — більше ніж просто календарний день. Це:
-
зв’язок поколінь, адже традиції збереглися ще з дохристиянських часів;
-
духовна символіка, бо апостол є покровителем нашої землі;
-
нагадування про українську культурну ідентичність, яку ми відроджуємо та оберігаємо.
Сучасні українці продовжують вшановувати Андрія — хтось дотримується церковних богослужінь, хтось організовує вечорниці, а хтось просто згадує народні традиції в родинному колі.
