Військовий медик із Полтавщини на псевдо «Шаман», боєць 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, отримав від генерал-полковника Олександра Сирського відзнаку «Золотий Хрест». До війни він рятував життя у реанімації та на швидкій, а тепер щодня вивозить поранених із поля бою.
Джерело: Полтавський обласний ТЦК та СП
«Це визнання не лише для мене, а й для всієї нашої роботи на передовій», – говорить військовослужбовець 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Олександр на псевдо «Шаман», який нещодавно отримав від генерал-полковника Олександра Сирського відзнаку «Золотий Хрест».
До війни Олександр працював у реанімації та на швидкій допомозі. Війна застала його у Харкові під час інтернатури, після чого він переїхав до Гадяча. Добровільно став на військовий облік та мобілізувався через Перший відділ Миргородського районного ТЦК та СП. Після навчання опинився на передовій у складі медичного пункту батальйону.
«Я був лікарем, але тут – інше. У реанімації теж бачив важке, та на фронті найбільше болить за хлопців, яких доводиться забирати з поля бою», – ділиться військовий.
Його першим бойовим завданням стала евакуація пораненого на Лиманському напрямку. Відтоді таких випадків було десятки. Найгірше, каже «Шаман», – евакуація загиблих: «Їздили на північну околицю Мирнограда забирати 200-х. Заїжджаєш у місто, а там гробова тиша. Дуже гнітюче».
Оберіг воїна – кулончик від дружини, з яким він не розлучається. Підтримка сім’ї та сила побратимів допомагають йому витримувати тягар війни. Особливою радістю для нього є момент, коли після лікування врятований боєць повертається у стрій.
«Перемога – це вигнати ворога з нашої землі та зберегти життя побратимів. Після неї хочу поїхати до могил загиблих друзів і покласти квіти. А ще мрію подивитися світ», – каже медик.
Він закликає цивільних не забувати про війну: «Не всі мають мобілізуватися, але хоча б допомагати. Бо у тилу інколи ніби війни немає. Та вона йде тут і зараз».
