Іспити й вступ до університету — це завжди хвилюючий час для підлітків. Але в українських школярів він ускладнений повномасштабною війною: постійний стрес, навчання під звуки сирен, ризик для життя, нестача укриттів, втрата знань через онлайн-формат. Попри це, освітяни та учні пристосовуються.

Журналісти Гадяч.City дізнавалися як на Полтавщині й на Харківщині адаптуються до воєнних умов й організували безпечне НМТ.

Що думають діти про НМТ

Юля — випускниця Вишняківської школи з Лубенського району. Вона готувалася до української мови, історії, біології та математики, відвідувала репетитора кілька років.

– Через сильний стрес в мене на математиці сталася панічна атака. Мені було справді погано. Довелося тикати відповіді наосліп, бо витратила багато часу на те, щоб просто заспокоїтись, — пригадує дівчина.

В укритті, де проводили НМТ, було досить холодно, тож організатори підготували пледи й обігрівач. Інспектори пояснили всі правила, але настанов щодо дій під час надзвичайних ситуацій не проговорювали.

– Враження щодо НМТ негативні, бо немає сталої складності завдань. Дуже важко фізично перебувати майже п’ять годин у підвальному приміщенні, яке не провітрюється взагалі. Чесно, мені було дуже погано, сильно боліла голова просто від того, що я не могла нормально навіть дихати, — ділиться школярка.

Автор: Полтавська ОВА

За словами випускниці, в місці проведення тестування не було гідної вбиральні, яка не порушувала б особисті кордони дітей. Також з собою не можна було брати речі особистої гігієни.

Ірина Гаврик з Полтавського політехнічного ліцею до НМТ готувалася заздалегідь. Комфортно проходила тест в укритті, де почувалася в безпеці. Також дітям проводили інструктаж щодо надзвичайних випадків.

Богдана Масенко з Хорольської гімназії відвідувала додаткові заняття та готувалася ретельно.

Тестування проходило в обладнаному укритті, тож відчуття безпеки було, — пригадує абітурієнтка.

Як освіта адаптується до воєнного часу

Директор Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти Олександр Сидоренко пояснив, що з початку минулого року для Харківщини, Полтавщини та Сумщини розробили стратегію безпечного тестування в укриттях:

– Національний мультипридметний тест має таку назву, бо охоплює абсолютно всіх випускників та абітурієнтів нашої держави. Це винятково наш український авторський проєкт, якому немає світових аналогів.

Олександр Сидоренко додає що, цьогоріч у Харківській області для здачі НМТ зареєструвалися 14 300 абітурієнтів, а в Полтавській — 12 800. У кожній з цих областей є 40 тимчасових екзаменаційних центрів для здачі тесту:

– Ми створюємо умови для роботи в безпечному просторі. Перші досвіди проведення НМТ у звичайних аудиторіях чи шкільних класах були дуже важкими для нас. Вони змусили шукати якісь нові форми організації тесту.

Відповідно до вимог безпеки, одразу після оголошення тривоги всі учасники цього процесу мають спуститися в безпечне укриття. Зазвичай аудиторія розташовувалась не лише на першому поверсі. Це означає, після кожного оголошення повітряної тривоги абітурієнтові треба було спускатися в укриття, залишати роботу та комп'ютер.

До слова, торік Харківська область була єдиною, де всі діти проходили тест в укриттях.

Центри надолуження освітніх втрат

На території Полтавської, Новоселівської та Терешківської громад діють центри з надолуження освітніх втрат, створені за підтримки ЮНІСЕФ та ГО «NOVA UNITED»

Центри безоплатні, відкриті для учнів з 5 по 11 класи.

– Для старшокласників — це безоплатний аналог репетиторства, аби вони могли підготуватися до тесту, — розповідає керівник освітніх програм ГО «NOVA UNITED» Микола Бутко.

Навчають чотири основні предмети та працюють з психологом. Під час тривог учні переходять в укриття.

– Труднощі в тому, що ми не можемо всіх охопити. Дуже багато дітей бажає долучитися, але наша спроможність не дозволяє взяти всіх, бо ми маємо свої ліміти, — ділиться Бутко.

До слова:

Автор: колаж Гадяч.City

Харків: школи під землею

Директорка департаменту освіти Харківської міської ради Ольга Деменко розповідає, що 8800 дітей навчаються в укриттях — у підземних школах, на станціях метро та в навчальних закладах із протирадіаційними сховищами.

– Ми розуміємо, що онлайн навчання, на жаль, має освітні втрати. Отже, ми зараз інтенсивно продовжуємо будувати три підземні школи та до кінця літа повністю завершимо.

До слова, за безпеку під час навчання в кожному районі відповідає спеціаліст. Весь шкільний персонал проходить інструктаж як діяти під час повітряних тривог.

Протягом повномасштабного вторгнення Харків не втратив жодного навчального закладу в юридичному сенсі. Хоч 60% будівель росіяни зруйнували чи пошкодили, система освіти продовжує функціонувати.

У 2025 році в місті 184 школи та 100 000 дітей, що на 20% менше ніж у 2021-2022 роках.

– Цьогоріч ми запропонували наші безпечні локації для проведення Національного мультипредметного тесту. Також ми об’єдналися з університетами та надали їм свої безпечні приміщення, – додає Ольга Деменко.

Пріоритет МОН — безпечна освіта

У Міністерстві освіти наголошують, що втрати українських учнів, за даними дослідження PISA-2022, становлять 1,5–2 роки. Очне навчання забезпечує якість, але пріоритет — безпека. Держава інвестує у будівництво підземних шкіл та укриттів, підтримує розвиток офлайн-освіти у безпечних регіонах.

МОН затвердили Методику оцінки ризиків безпеки в системі освіти, що ґрунтується на data-driven підході (метод прийняття рішень та управління на основі аналізу даних та їх використанні для обґрунтування висновків і стратегій). Громади, що перебувають у зонах високого ризику, забезпечать автобусами для підвезення до шкіл з протирадіаційними укриттями. Або девайсами для якісної дистанційки.

На будівництво підземних шкіл в протирадіаційних укриттях торік держава виділила сім з половиною мільярдів, а у 2025 році — понад шість мільярдів. Після завершення воєнного стану такі простори можуть бути хабами для різних активностей, у тому числі позашкільних.

– Стратегічно ми вже думаємо про трансформацію окремих тимчасових рішень у сталу освітню політику, але ці рішення потребують переосмислення, адаптації та широкого обговорення,повідомляє пресслужба МОН.

Навіть під землею, навіть під звуки сирен — українські діти навчаються і складають іспити. І це — справжній подвиг освітянської та учнівської стійкості.
Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися