Шматочок останнього дня літа Гадяч.City провів у Петрівці-Роменській.
Петрівка-Роменська, або як ще кажуть старенькі бабуськи Петрово-Роменка, або просто Петрівка, сьогодні центр Петрівсько-Роменської громади. Історія повертається. Адже колись існував Петрівсько-Роменський район. Але після радянської реформи укрупнення районів у 50-х роках минулого століття Петрівсько-Роменський район приєднали до Гадяцького.
Що цікаво — редакція петрівсько-роменської районки мала на той час... мотоцикла із коляскою. А гадяцька районка — підводу. Після укрупнення дві редакції об’єднали і петрівсько-роменський мотоцикл передали до гадяцької районки.
Петрівка миле село — зелене, чистеньке, із трояндами, тротуарами, інфраструктурою. Вулицями ходять молоді матусі із візочками. А нещодавно тут відкрився супермаркет. Дороги... Ну як скрізь. Але хоч не підкидає на швидкості. Кілька годин останнього дня літа Гадяч.City провів у цьому селі.
А які деталі у Петрівці ми підмітили — дивіться у фоторепоратажі.
Глечики, тинок, колодязь. Чудове місце для фотосесій в українському стилі.
Петрівсько-роменські кози норовливі. Ніяк не хотіли фотографуватися. Лише одна згодилася, коли ми сказали, що це жертва для Гадяч.City. Жарт, звісно.
Мааалесенький "акведук"
Паркан навколо церкви — витвір мистецтва
Від краєвидів — лише умиротворення. Покровська церква
Пам’ятник невідомому радянському солдату обгороджений жовто-блакитним "парканом"
Жовто-блакиного у Петрівці багато
