14 липня відбулося чергове засідання Священного синоду України. Питань розглянули всього п’ять, але одне із них революційне з огляду на війну із росії проти України. А все тому, що ПЦУ вилучила із церковного календаря, релігійні свята, пов’язані із РПЦ та російською традицією.
Джерело: офіційний сайт Православної церкви України
Які свята ПЦУ вилучила із календаря
- 14 лютого — день перенесення мощей мучеників благовірного князя Михаїла Чернігівського і боярина його Федора (1578). Це було примусове вивезення мощей святих з Чернігова до Москви за наказом царя Івана Грозного.
- 22 квітня — день перенесення мощей благовірного князя Всеволода, у святому хрещенні Гавриїла (1834) Це місцеве свято у м. Псков з нагоди перенесення мощей від попереднього місця поховання до головного храму міста.
- 22 жовтня — вшанування Казанської ікони Божої Матері, оскільки це місцеве святкування було встановлене в Московській державі на згадку про «звільнення Москви від поляків» в 1612 р.
- 17 серпня — згадку Свенської ікони Божої Матері, оскільки це є місцеве свято РПЦ. Цей день святкування був встановлений в Російській імперії в 1815 році на згаду про визволення м. Брянська від «нашестя наполеонівських військ у 1812 році».
- 28 червня — згадку ікони Божої Матері «Троєручиця». Це місцеве святкування було встановлене в РПЦ на згадку про привезення списку чудотворного образу з Афону до Москви у 1661 р.
- 13 жовтня — згадку ікони Божої Матері «Іверська», оскільки це локальне святкування було встановлене в РПЦ на згадку про привезення списку чудотворного образу з Афону до Москви у 1648 р.
- 13 серпня — згадку Семистрільної ікони Божої Матері, оскільки саме ця дата святкування є місцевою в Росії і була встановлена на згадку про визволення м. Вологди від чуми в 1830 р.
- 1 вересня — згадку ікони Божої Матері Чернігівсько-Гефсиманська (1869), оскільки це локальне свято РПЦ. Православна Церква України шанує Чернігівсько-Іллінську ікону Божої Матері на загальноцерковному рівні. Чернігівсько-Гефсиманська ікона – це список Чернігівсько-Іллінської шанованої ікони Божої Матері, який подарувала поміщиця Олександра Філіпова новоутвореному Чернігівсько-Гефсиманському скиту Троїце-Сергієвої лаври в м. Сергієв Посад Московської області, який був в 1921 році закритий радянської владою, а нині на більшій частині території колишнього скита знаходиться російська військова частина.
- 1 серпня — свято Всемилостивого Спасителя (Спаса) та Пресвятої Богородиці (1164), яке встановлене в РПЦ і присвячене на згадку перемоги Суздальського князя Андрія Боголюбського над волзькими булгарами.
- 5 липня — згадку знайдення мощів преподобного Сергія, ігумена Радонезького (1422), як місцеве свято РПЦ.
- 24 серпня — згадку перенесення мощів святителя Петра, митрополита Київського, всієї Руси чудотворця (1479), оскільки це було перенесення з одного собору московського Кремля в інший.
- 31 березня — день пам’яті митрополита Московського Іони, який титулував себе митрополитом Київським. Митрополит Іона всупереч канонам, без соборних рішень і благословення Вселенського Патріарха розділив Київську Митрополію, утворивши фактично окрему Московську, і після цього намагався встановити контроль над Київською кафедрою, де був поставлений інший митрополит.
У календарі — гетьман Сагайдачний і день освячення Софії Київської
Але разом із тим в українському церковному календарі з’явилися й нові пам’ятні дати — дні пам’яті особливо шанованих святих, прославлених іншими Помісними Православними Церквами, а також тих, які звершували своє служіння в Україні:
- 20 червня — день пам’яті святого праведного Миколая Кавасили. Миколай Кавасила був видатним і плідним церковним письменником, богословом, учасником Константинопольського собору 1351 року, де захищав православне вчення святителя Григорія Палами. 3 червня 1982 року канонізований Елладською Православною Церквою.
- 1 жовтня — день пам’яті ім’я преподобного Іоана Кукузеля, піснеписця (бл. 1360). Іоан був ченцем на Святій горі Афон, видатним церковним композитором, автором багатьох піснеспівів. Він розвинув мелодику візантійського церковного співу і удосконалив нотацію.
- 31 грудня — день пам’яті святителя Феофілакта, архієпископа Болгарського (1107). Святитель Феофілакт був архієпископом міста Охрида, плідним письменником і богословом, а особливою його працею є тлумачення Священного Писання, яким Церква послуговується і нині.
- 17 вересня — день пам’яті святителя Іоакима (Пані), патріарха Олександрійського (1448-1567)
- 16 липня — день пам’яті святих отців IV Вселенського Халкидонського собору.
- 30 липня — день пам’яті преподобної Ангеліни, правительки Сербської.
- 18 жовтня — день пам’яті великомучениці Злати (Хриси) Мегленської.
- 19 жовтня — день пам’яті преподобного Гавриїла Афонського (1901).
Вшанування українських святих
- 9 січня — день пам’яті преподобного Іони Київського (1902).
- 21 грудня — день святителя Філарета, митрополита Київського і Галицького (1857).
- 14 липня — день пам’яті святого благовірного князя Оскольда, першомученика Київського (882), у святому хрещенні Миколая.
- 21 жовтня — день пам'яті святителя Іларіона, митрополита Київського. Святитель Іларіон перший обраний і поставлений собором руських єпископів митрополит і перший русин на цій кафедрі. Автор церковних творів «Слова про закон і благодать», «Молитви» та «Сповідання віри».
У церковному календарі з’явиться день пам’яті освячення собору Святої Софії у Києві — 4 листопада. Хоча колись цей день у свято було. Але зникло з українських видань місяцесловів після анексії Київської Митрополії Московським патріархатом у XVII столітті.
Замість перехідного свята у неділю Всіх святих день вшанування ікони Божої Матері «Непорушна стіна» встановити 4 листопада – в день освячення собору Святої Софії у Києві. Оскільки в Україні історія чудотворного образу пов’язана з іконою Богородиці-Оранти зі склепіння собору Святої Софії у Києві, надалі цей образ будуть іменувати «Ікона Божої Матері «Оранта-Непорушна стіна».
Знайшлося у календарі місце й для українського гетьмана, який здійснив, 400 років тому мрію кожного сьогоднішнього українця — взяв в облогу Москву. Мова йде про Петра Конашевича- Сагайдачного. День його пам’яті буде вшановуватися 10 квітня.
Кого залишили в українському церковному календарі — Анна Новгородська, чий день пам’яті вшановують 10 липня. У офіційних джерелах РПЦ помилково і неправдиво вона ототожнюється з дружиною благовірного князя Ярослава Мудрого Інгігердою, в хрещенні Іриною, яка нібито після смерті чоловіка стала черницею у Новгороді з іменем Анна, там упокоїлась і там зберігаються її мощі.
Ці відомості є недостовірними, адже вік княгині Анни Новгородської на момент смерті, згідно з даними наукових досліджень її тіла, є значно молодшим, ніж мав би бути у дружини князя Ярослава. Українські дослідники довели, що княгиня Інгігерда, у хрещенні Ірина, померла у Києві і похована була у соборі Святої Софії в одному саркофазі з князем Ярославом. Її останки і досі спочивають у Святій Софії в м. Києві. Тому княгиня Анна Новгородська не може бути ототожнена з княгинею Іриною-Інгігердою. Однак враховуючи, що Новгородське князівство було частиною Київської держави, залишити згадку про неї у церковному календарі.
Радониця чи Проводи
В Українській Православній Церкві (Православна Церква України) існує благочестива традиція поминати померлих після свята Пасхи. Згідно з місцевими традиціями у різних регіонах України найчастіше це поминання починається від Світлого понеділка і до понеділка Фоминого тижня. У деяких регіонах таке поминання відбувається у другий і третій тижні після Пасхи, або в певні визначені дати у післяпасхальний період.
Традиція Радониці саме у вівторок Фоминого тижня перейшла до нас з російського календаря. В Україні це був зазвичай весь другий тиждень після Пасхи, який називався Провідним, а саме поминання – проводи, поминки або гробки.
— Враховуючи вищевикладене позначити 2-й тиждень після Пасхи, починаючи від Фоминої неділі, як «Тиждень поминання померлих (Проводи)", — ідеться у рішенні Священного синоду.
Нагадаємо, у лютому цього року Православна церква України позбулася дня пам’яті Олександра Невського.
