Дивовижно, але чи не вперше за багато років збіглися два християнські свята — Трійця і Різдво чесного і славного пророка Хрестителя, або Івана Купала. Відповідно ці свята цього року святкують 23-го і 24-го червня. Як так сталося і які ще "сюрпризи" календаря на нас чекають — у матеріалі Гадяч.City
Чому ми святкуємо Трійцю так пізно
Насправді нічого дивного й не сталося. 1 вересня 2023 року Православна церква України перейшла на новоюліанський календар — він більш точний, ніж григоріанський, і ще більш точний, ніж юліанський, яким послуговується Українська православна церква. Тож зміни календаря торкнулися у вірян насамперед ПЦУ, а у вірян УПЦ залишиться все як було.
Свято Трійці пов’язане із ще одним релігійним святом — Великоднем. День цього свята вираховується по складній схемі за місячним календарем і має настати після першого повного місяця після 21 березня (весняного рівнодення). Тому у Великодня немає сталої дати, це так зване рухоме свято й на нього календарна реформа не поширилася.
Оскільки у Великодня немає сталої дати, то й Трійця її не має. Це свято наступає на 50-й день після Великодня. Цього року 50-й день припав на 23 червня. Тож хоч Трійця і рухоме свято, але із ним все стабільно.
Іван Хреститель + Купало
А ось зі святом Івана Купала куди цікавіше. І взагалі, хто такий Іван Купало?
Як відомо, наші предки були язичниками й мали свій пантеон богів. Серед них був і Купайло — бог молодості, шлюбу і краси.
У 988 році князь Володимир Великий хрестив Русь і християнські святі почали витісняти язичницьких богів. Але сталося так, що християнські вірування поєдналися із язичницькими, створивши християнські празники із язичницькими обрядами. Той же Святвечір чи Коляда — це відгомін наших язичницьких вірувань. І до дня вшанування Івана Хрестителя почали подавати народне прізвисько — Івана Купала.
Цікаво те, що й день народження Івана Хрестителя пов’язане із літнім сонцестоянням. Дата Різдва Івана Предтечі була обчислена на основі євангельського свідоцтва про 6-місячну різницю у віці між Іваном та Ісусом Христом. Оскільки дата народження Христа присвячувалася до зимового сонцестояння, яке відбувається у грудні, то день народження Івана Хрестителя пов’язане із днем літнього сонцестояння.
Зазвичай ми святкували Івана Купала у ніч із 6-го на 7 липня. Але дослідник української міфології Валерій Войтович у однойменній книзі "Українська міфологія" пише, що Купала вшановували у пору літнього сонцевороту, коли Сонце у небі найвище. Мова йде про день літнього сонцестояння, або літнього рівнодення. Але ж літнє рівнодення відбувається аж ніяк не у липні. А у червні. Наприклад, цього року рівнодення відбувалося 21 червня. Войтович вказує, на ніч святкування дня Купала у ніч із 23 на 24 липня. Тобто календарна реформа ПЦУ повертає і свято (і заодно і день Різдва Івана Хрестителя) на "правильне" святкування й тепер воно буде ближче до літнього рівнодення, із яким пов’язане.
Петрового посту не буде
Також цікава ситуація відбулася із Петровим постом. Він пов’язаний із Трійцею і має розпочинатися через тиждень. і завершитися за день до свята Петра і Павла. Але цього року він просто... зникне. Адже свято Петра і Павла — нерухоме свято, й припадало на 12 липня. За календарної реформи, тепер це свято вшановують 29 червня. Тобто Петрів піст мав би розпочатися 1 липня, а закінчитися... 1 липня. Тож у православних ПЦУ цей піст просто "випав". Але тим вірянам, які все ж хочуть поститися, Православна церква України пропонує взяти періодом посту дати із 1 по 5 липня.
