Нервова система координує роботу всіх органів тіла, забезпечує ефективну адаптацію організму до змін навколишнього середовища. Перші дослідження неврологічних захворювань проводились ще давніми вченими: Гіппократом, Галеном, Авіценною. Нормальне функціонування головних відділів системи: півкуль, стовбура мозку, підкіркових вузлів, спинного мозку, периферичних нервів – порушується внаслідок запального процесу, травми, порушень мозкового кровообігу. При виникненні перших негативних симптомів неврологічного характеру важливо швидко звернутись за консультацією невропатолога (наприклад, у сучасний медичний центр на Позняках).
Головні симптоми неврологічних порушень
Найчастішими проявами патологій нервової системи є рухові, когнітивні розлади. Вони часто призводять до інвалідизації хворого, тому потребують ранньої діагностики та лікування. При появі будь-якого збою в роботі ЦНС, особливо в дитячому віці, важливо негайно проконсультуватись у лікаря-невропатолога. Спеціаліст допоможе при защемленні нервів, мігренях, грижах, запальних процесах на рівні нервової системи, у лікуванні, відновленні після інсульту.
Симптоми, які небезпечно ігнорувати:
- хронічна втома, постійний, частий головний біль;
- судомний синдром;
- запаморочення, втрата свідомості;
- постійна слабкість;
- оніміння, поколювання в м'язах;
- труднощі при здійсненні різних рухів;
- сильний шум у вухах;
- потемніння в очах;
- енурез у дітей (мимовільне нічне сечовипускання);
- затримка психомоторного розвитку;
- заїкання;
- порушення сну (безсоння, денна сонливість, сомнамбулізм).
Ігнорування захворювань центральної, периферичної нервових систем, опорно-рухового апарату призводить до порушення взаємодії між мозком та системами тіла, виникнення важких рухових, когнітивних порушень, психічних захворювань, атеросклерозу.
Консультація у невропатолога: головні етапи
Лікар-невропатолог уточнює скарги пацієнта, анамнез, проводить візуальний огляд. Спектр клінічних досліджень залежить від специфіки скарг хворого: здійснюється оцінка рухів, важкості парезу чи паралічу, ходьби, м'язового тонусу, фізіологічних безумовних рефлексів, особливостей больових відчуттів (їхній характер, локалізація, тривалість, вираженість). Важливо уточнити, чи хвилює пацієнта подвоєння в очах (диплопія), опущення повіки, оцінюється положення очного яблука в орбіті, розмір зіниць, їхня реакція на світло та ін. Комплекс діагностичних досліджень залежить від природи порушень, важкості симптоматики, наявності ускладнень.
У деяких випадках для локалізації осередку ураження, визначення обсягу пошкоджень необхідні інструментальні методи:
- комп'ютерна, магнітно-резонансна томографія;
- ультразвукова доплерографія для дослідження стану магістральних артерій голови;
- транскраніальна сонографія з кольоровим доплерівським скануванням у реальному часі;
- ангіографія;
- енцефалографія та ін.
Для профілактики проходити огляд у лікаря-невропатолога необхідно щорічно, у дитячому віці – раз на 3 місяці, у віці до 3 р. – кожних пів року.
Джерело: visium-clinic.com.ua
