30-річна Жанна Шевченко із Сар 5 січня у пологовому відділенні Гадяцької міської лікарні народила донечку. Це була довгождана для жінки дитина. Проте маля померло у перинатальному центрі у Полтаві, куди після народження забрали дитину. Жанна звернулася до редакції, аби розповісти свою історію та застерегти інших жінок.
Всі аналізи нормальні
Я стала на облік у жіночу консультацію 16 червня 2023 року, коли вже було моїй вагітності 12 тижнів. Того ж дня мій лікар Віктор Колісник направив мене на УЗД. Всі аналізи протягом вагітності були нормальні.
За всю вагітність я пройшла п’ять УЗД. На другому УЗД результати показали обвиття пуповиною
14 листопада 23 року мене поклали у гінекологічне відділення із діагнозом багатоводдя, де я пробула 9 днів. Але лікування не допомогло і мене виписали із тим же діагнозом, що й ушпиталили. Коли виписували із лікарні, теж було обвиття. Після того я знову здавала аналізи, які нічого не показали, тобто все було нормально.
Датою пологів ставили 28 грудня. Потім 29 грудня. Але до лікарні я потрапила 4 січня. Мене оглянув завідувач відділення Юрій Стадник. Матка ще не відкривалася, серцебиття у дитини було хороше. Надвечір почав боліти живіт. Я підійшла до медичного персоналу, мене запитали про час переймів, але запевнили, що це ще не перейми, а матка приходить в тонус і порадили іти спати.
Я повернулась до палати, але спати не змогла. Щоб не заважати іншим дівчатам, час від часу виходила у коридор, бо біль наростав. Мене почули, що я ходжу туди-сюди по коридору десь о пів на 12-ту ночі та забрали в оглядову й викликали лікарку Марину Ярмак. Вона визначила, що у мене розкрилася шийка матки і направила до пологового залу. Вона й приймала у мене пологи.
Пустили до доньки на три хвилини
О 1.44 5 січня я народила донечку. Але я не почула, що вона заплакала. Хвилин 5 вона була зі мною у одній кімнаті, але її швидко забрали у сусідню палату. Пізніше мені сказали, що у моєї доньки не відкрилися легені. Для неї викликали реанімобіль із Полтавського перинатального центру, тому що дитина була у тяжкому стані.
Вони приїхали близько сьомої ранку. Увесь час мене не пускали до моєї дитини, хоча я себе почувала нормально й могла ходити. Мою доньку забрали на Полтаву. Перед від’їздом мене покликали у палату доньки, щоб я могла подивитися на неї. Всього на три хвилини.
До перинатального центру я не поїхала — мені порадили залишитися тут, щоб за мною поспостерігали, а коли мене впишуть із нашої лікарні, то поселять біля дитини у перинатальному центрі. Й залишили контакт, щоб я могла бути на зв’язку із лікарем. Я телефонував і 5-го, і шостого числа. Полтавські лікарі говорили, що дитина у тяжкому стані і не давали ніяких прогнозів.
6 січня я зателефонувала перед обідом, а потім — о 19.45 мені і мені повідомили, що моя донька померла ще о 16.20.
7 січня мене виписали із пологового. 10 січня я звернулася до першого відділу Миргородського районного відділення поліції із заявою про смерть моєї дитини. Але на руках у мене не було ані довідки про смерть, ані свідоцтва про народження. Їх я змогла лише забрати разом із тілом доньки 11 січня, тому що гадяцькі лікарі неправильно виписали свідоцтво про народження. Це було електронне свідоцтво про народження, але в Полтаві його не могли відкрити (була якась помилка). Потім в пологовому написали від руки свідоцтво, зробили його фото і відправили по вайберу на Полтаву.
У свідоцтві про смерть причиною смерті моєї доньки вказана неонатальна аспірація меконієм.
У перинатальному центрі сказали, що мою дитину можна було б врятувати. Юрій Стадник пізніше мені пояснював, що у них немає відповідного обладнання, аби рятувати малюків.
Але я стикнулася ще із тим, що у смерті моєї доньки винили мене ж. Наприклад, що таке могло статися через те, що я перенесла коронавірус. Я дійсно хворіла, але це була легка хвороба. Жінки можуть навіть бронхітом під час вагітності хворіти! Потім я від полтавського лікаря дізнавалася, що наші лікарі їм розповідали, що у моєї дитини була затримка розвитку плода. Але всі 5 УЗД не показали ніяких відхилень!
Потім я стала винна, що не вмію визначати, коли у мене відійшли води. Буцімто у мене відійшли води і донька задихнулася. Але ж я не маленька, вже можу визначити такі важливі речі. Якщо у мене відійшли води, то чому мене не направили на УЗД.
Тому 10 січня я написала заяву до поліції. Але до 16 числа ніхто нічим не займався, тому що лише 16 січня працівник поліції, який приймав у мене заяву, зателефонував і попросив свідоцтво про смерть. Хоча адвокат, із яким я консультувалася, розповіла, що кримінальне провадження мало би бути зареєстрованим протягом 24-х годин.
***
Ми написали запити щодо цієї ситуації до адміністрації Гадяцької міської лікарні та Миргородського районного відділу поліції та чекаємо їхні відповіді.
