29 вересня 1984 року відчинилися двері новозбудованої, тоді ще школи №3 на Заярі, пише Гадяч.City
Історія освіти на Заярі починається ще із церковнопарафіяльної школи, яка діяла при Свято-Преображенській церкві.
Нинішнє приміщення школи, а нині ліцею, відчинило свої дверні для своїх перших учнів наприкінці вересня 1984 році. За ці чотири десятки років із навчального закладу випустилися 144 золотих медалісти та майже 60 — срібних.
Протягом сорока років мінялася й назва самого закладу: з 1983 по 1999 рік вона мала назву Гадяцька середня школа номер три із поглибленим вивченням англійської мови.
Із 2016-го року по червень 2019-го — Гадяцька спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №3 Гадяцької міської ради Полтавської області.
У 2019 році на сесії міської ради школі присвоїли ім’я гетьмана Івана Виговського, відомого тим, що саме він підписав у 1654 році Гадяцький договір. А торік школі присвоїли статус ліцею.
На святкування ювілею школи, крім вчителів і учнів, завітали колишні педагоги. Свої вітання надсилали випускники закладу, які розлетілися по всьому світу.
Гадячанин Володимир Кузьменко закінчив Гадяцьку міську школу у далекому 2009 році.
— Я хочу подякувати своїм вчителям за той величезний труд який прекрасні знання, які отримав в школі і з якими я зміг вступити один з найкращих університетів України — Києво-Могилянську академію на спеціальність "хімія", за що я щиро вдячний своїй вчительці Ніні Харченко. А Валентині Василівні, вчительці англійської мови, за те, що зміг стати не лише хорошим хіміком, а й спробував свої сили за кордоном і вступив на магістерську програму в університеті Швеції й захистив докторську дисертацію за темою "Карбонові наноматеріали із целюлози". Мій шлях почався в третій школі Я дуже задоволений що я можу бачити світ, що можу подорожувати і набиратися досвіду в серед найкращих науковців світу, — говорить Володимир.
Ліцей навіть приймав вітання із фронту — колишній випускник, а нині військовослужбовець Владислав говорить, що всі знання, які він отримав у закладі, знадобилися йому на фронті — з історії, української мови та навіть географії та топографії.
Тож історія закладу продовжується, а 40 років — це лише проміжний етап.
