Вони живуть разом із нами. Тішать, підтримують і заспокоюють. Наші домашні улюбленці стали зараз не просто кішкою чи собакою, що живе при дворі, а повноправними членами родини. Але ніщо не вічне на цьому світі — рано чи пізно їхнє земне життя, як і людське, завершується. У когось — через хвороби, хтось помирає від старості або й від нещасного випадку, особливо якщо тварина на самовигулі або вона безпритульна.
Кладовища домашніх тварин — поза законом
Наперед скажемо, що проблема поховання тварин характерна не лише для Гадяча, а й в цілому для усієї України. Іноді у медіа можуть з’являтися новини про те чи інше кладовище для тварин. Можливо, із боку це навіть виглядає сентиментально і мило, коли господарі приходять провідати свого улюбленця. Якби не одне але: жодного офіційного цвинтаря для тварин в Україні не існує.
Цвинтар дмашніх тварин у Полтаві. Фото використне як ілюстрація.Фото: https://poltava.sq.com.ua/
Наприклад, наприкінці серпня під Кременчуком у селі Соснівка місцева мешканка помітила у лісі зруйнований цвинтар домашніх тварин. Поховань було більше сотні. Жінка звинувачувала у руйнуванні директора місцевого лісгоспу. Проте поліція не змогла відкрити кримінальне провадження, адже кладовище було незаконним.
Ще один варіант поводження із тілом тварини — його кремація. Зооволонтерка із Гадяча Леся Паладич говорить, що коли помер її песик у київській ветклініці, у закладі запропонували провести кремацію.
Кремація зараз є чи не найлогічнішим поводженням із тілом померлої людини.
Проте як для померлої людини, так і для тварини, ця послуга, по-перше, дороге задоволення. По-друге, в Україні не так багато закладів, які можуть надати цю послугу. Наприклад, київський крематорій має ліцензію не лише на кремацію померлих людей, а й тварин. Проте хто із Гадяча їхатиме кремувати свого улюбленця за три сотні кілометрів поганими дорогами. У Полтавській державній лабораторії ветеринарної медицини спалюють біоматеріал лише тих тварин у яких є підозра на сказ чи інші інфекційні хвороби, якщо рештки таких тварин доправляють у заклад для перевірки.
Проблему могли б вирішити мінікрематорії при комунальних підприємствах. Ми зв’язалися із виробником мінікрематоріїв, щоб дізнатися ціну на таку покупку. Як нам пояснили, ціна залежить від комплектування. Увесь готовий майданчик коштує 20 тисяч доларів. По сьогоднішньому курсу це близько 720 тисяч гривень. Якщо купувати саму бочку для кремації вийде трохи дешевше — 15 тисяч доларів, або 550 тисяч гривень.
Мінікрематор. Фото використане як ілюстрація.
Останній прихисток — худобомогильник
Здавна люди, особливо у селах, хоронили тварин на присадибних ділянках, садках, біля річок і у лісі. Проте це категорично заборонено робити, говорить гадяцького відділку Миргородської районної державної лікарні ветеринарної медицини Володимир Лидзар. Адже тварини можуть хворіти на різні хвороби й при розкладанні тіла небезпечні речовини можуть потрапляти до ґрунту та ґрунтових вод. Та й "могили" при таких похованнях заледве глибокі. Тому згідно із законодавчою базою усі тварини — і свійські, і домашні мають бути поховані у спеціально відведених місцях — на скотомогильниках — після відповідного висновку лікарні ветеринарної медицини, що тварина не хворіла на інфекційні хвороби. Але цей висновок ветлікарі можуть надати тільки тоді, коли до них звернуться господарі померлої тварини.
А зараз попросимо особливо чутливих людей прогортати екран після цих слів. Адже поховання тварини у скотомогильнику передбачає, що вашого домашнього улюбленця просто вкинуть до спільної ями. Так, ні про яке поховання із пам’ятником чи фото домашнього улюбленця, а тим паче відвідування його могили не йде і мови.
— Гадячани ж звертаються до нас лише тоді, коли є спірні питання: наприклад, людина підозрює іншу людину, що вона отруїла її собаку чи що хтось збив тварину, аби ми провели розтин і визначили від чого померла тварина, — говорить Володимир Лидзар.
У Гадяцькій громаді є свій скотомогильник. Але він переживає не найкращі часи, адже функціонує ще за старими нормами, які не переглядалися. А нові скотомогильники забороняє створювати Наказ Державного комітету ветеринарної медицини України №232 від 27 жовтня 2008 року Про затвердження Правил облаштування і утримання діючих (існуючих) худобомогильників та біотермічних ям для захоронення трупів тварин у населених пунктах України.
Раніше, розповідає Володимир Лидзар, скотомогильники були при кожному сільгосппідприємстві. Але з часом вони розпадалися, потім відбувся поділ Гадяцького району на громади й зараз п’ять скотомогильників колишнього району знаходяться на балансі новостворених громад.
— Ці місця мають бути спеціально облаштовані. Наприклад, має бути спеціальне місце для розтину тіла тварини, умивальник, дезінфекційні та гігієнічні засоби, а на самому скотомогильнику має бути кришка, — говорить Володимир Лидзар.
Але працівникам ветеринарної медицини заборонено проводити розтин померлої тварини, якщо у неї немає щеплення проти сказу. Проте жителі колишнього Гадяцького району пропри інформаційну кампанію не дуже свідомі у цьому питанні, а щеплюють тварин в основному одні й ті ж люди. Тож якщо у тварини немає щеплення від сказу, біоматеріал відправляють на обласну лікарню ветмедицини, щоб виключити сказ. А щеплених тварин вносять у спеціальні списки.
Ми кілька днів намагалися знайти цей скотомогильник у Гадячі — здавалося, усі знають, де він знаходиться, але у той час ніхто не може ясно описати, як туди проїхати. Хоча ні, начебто і зрозуміло, як дістатися. Можливо, тому що воно сильно заросле і ми його просто не помітили. А тепер уявімо, що так скотомогильник шукає господар померлої тварини, яку він хоче утилізувати. Що господар би зробив, не знайшовши місце утилізації? Питання риторичне.
Хто має займатися похованнями тварин
Ми запитали начальника міського комунального підприємства "Сервіс" Андрія Москаленка чи звертаються гадячани до комунпідприємства із проханням допомогти із похованням тварини. Проте за словами посадовця, жодного такого звернення не було. Що можуть робити комунальники так це те, що забирати тіла збитих тварин із проїжджої частини і відвозити на скотомогильник. Але як зізнається сам, був там кілька років тому і вже тоді це місце було сильно заросле.
Андрій Москаленко вважає, що питаннями поховання тварин мають займатися ветеринарна служба. У той час як Володимир Лидзар каже, що поховання тварин у компетенції органів місцевого самоврядування.
У правилах поводження із худобомогильниками йдеться, що саме спеціалісти державної служби ветеринарної медицини зобов'язані проводити постійний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за територією худобомогильників, біотермічних ям. А ось транспортувати загиблу тварину чи тварин до скотомогильника має власник цих тварин.
У великих містах, наприклад Києві, можуть відкриватися ритуальні послуги для тварин. З одного боку це вигідно господарям померлої тварини — частка клопотів перекладається на інших людей. З іншого — ці ж ритуальні послуги ховають тварин на несанкціонованих кладовищах. З тією умовою, що господарі дають гарантію того, що тварина не хворіла на інфекційні хвороби.
Поховав тварину — порушив законодавство
Оскільки власного крематорію у громаді чи навколишніх громадах немає, не всі знають, що можна утилізовувати тварину на скотомогильнику, та й не дійдуть-не доїдуть туди, люди й далі ховатимуть тварин у навколишніх лісах (і добре якщо поховають, а не викинуть до сміттєвого бака чи на стихійне сміттєзвалище). Ми запитали директора КП "Гадяч-житло" Віталія Узнадзева чи фіксували працівники його підприємства випадки, коли гадячани викидали мертвих тварин до сміттєвих баків. Посадовець не відкидає, що таке може бути.
— Ми не фіксували, адже під час забору сміття не надто розбираєшся, що забираєш. Крім того, якщо тіло тварини якось упакували, щоб його не було видно... Тому так, все можливо, — говорить Віталій Узнадзев.
Якщо поховати тварину у невідведеному місці — яка відповідальність чекає на опікуна тварини? Ніяка, якщо під час процесу поховання його не заскочать поліцейські. Якщо хтось став свідком поховання і викликав на місце події правоохоронців, за похорон свого чотирилапого друга можна отримати штраф за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення — порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів. Це тягне за собою накладення штрафу у розмірі накладення штрафу від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів для громадян і від 50 до ста неоподатковуваних розмірів для суб’єктів підприємницької діяльності.
