Тривають пошуки інформації “остарбайтерок”, чиї імена знайшли у записнику. Дві з них – із Гадяччини. Шукають Варвару Федотівну Павлюченко з села Глибока Долина Гадяцького (нині Миргородського) району та Олену Степанівну Усенко з Гадяча. Пошуки організувала громадська організація «Після тиші».

Що відомо про гадяцьких “остарбайтерок”, яких відправили на примусову працю за кордон та кого ще шукають розповів голова громадської організації «Після тиші», історик, докторант з історії Андрій Усач.

– Наша організація придбала на інтернет-аукціоні записник, дослідивши, дізналися імена жінок з Полтавської та Черкаської областей, яких вивозили на примусову працю до Німеччини під час Другої світової війни, – каже Андрій Усач.

Автор: з особистої фейсбук сторінки організації "Після тиші"

За словами історика, нотатки належав примусовій робітниці Катерині Коломієць. У записниках жінки є декілька біографічних нотаток, тексти пісень та віршів, побажання від інших примусових робітниць та їхні домашні адреси. Перший запис датований 12 грудня 1943 року, а останній – 17 травня 1945.

Що відомо про Олену Усенко та Варвару Павлюченко з Гадяччини

Олена Степанівна Усенко народилася у 1923 році в Гадячі, до війни працювала в дорожньому відділі. 5 травня 1943 року її забрали на примусові роботи: працювала у сільському господарстві, а потім на фабриці. Після завершення війни пройшла фільтрацію та отримала дозвіл повернутися додому. Станом на 1970-ті роки проживала в Гадячі, працювала старшою бухгалтеркою в ощадкасі.

Варвара Федотівна Павлюченко народилася у 1923 році в селі Глибока Долина що на Гадяччині. До війни працювала у місцевому колгоспі. 27 травня 1943 року її забрали на примусові роботи: працювала на металургійному заводі. Після завершення війни пройшла фільтрацію й отримала дозвіл повернутися додому. Прибула в Глибоку Долину 28 червня 1945 року, продовжила працювати у колгоспі.

Протокол допиту Олени Усенко під час фільтрації у 1945 роціз особистого архіву респондента
Довідка сільради про Варвару Павлюченкоз особистого архіву респондента

– Адреси обох цих жінок, разом з іншими, є в записниках Катерини Коломієць. Вони разом проходили радянську фільтрацію і після її завершення, очевидно, обмінялися адресами, аби надалі підтримувати контакт. Чи підтримували – невідомо, – каже Андрій Усач. – Шукаємо будь-яку інформацію про них: фото, листи, листівки, записки. Можливо збереглися підписані фото з того часу і це б допомогло ідентифікувати Катерину Коломієць та інших "остарбайтерок", згаданих в її записниках.

Кого ще шукають?

  • Волик (Цебер) Ганна Степанівна з села Бірки Зіньківського району на Полтавщині.
  • Гайдук Євдокія з села Шелепухи Черкаського району на Черкащині.
  • Гузченко Мотря Петрівна з села Олександрівка Друга Козельщинського (нині Кременчуцького) району на Полтавщині.
  • Завалко Галина Олександрівна, село Мутихи (нині не існує) Іркліївського р-ну на Черкащині.
  • Лашко Наталія, село Сушки Козельщинського (нині Кременчуцького) р-ну на Полтавщині.
  • Ліпчинська Марія Антонівна, село Климівка Карлівського (нині Полтавського) району на Полтавщині.
  • Ломака Ганна Сергіївна, село Шушвалівка Градизького (нині Кременчуцького) району на Полтавщині.
  • Нос Надія Василівна з села Домантове Золотоніського району на Черкащині.
  • Павлюченко Варвара Федотівна з села Глибока Долина Гадяцького (нині Миргородського) району на Полтавщині.
  • Усенко Олена Степанівна з міста Гадяч на Полтавщині.

– Також шукаємо ще живих "остарбайтерів", щоб записати їхні спогади, – додає Андрій Усач.

Організація "Після тиші"

Громадська організація «Після тиші» — ініціатива, створена у 2021 році.

Працівники організації працюють у сферах меморіальної культури, публічної історії та соціальної антропології заради розвитку критичного осмислення минулого та сучасного України.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися