Нацкомісія зі стандартів державної мови рекомендує перейменувати села Юр’ївка у Лютенській громаді, а щодо назви "Красна Лука" обґрунтувати доцільність збереження цієї назви, пише Гадяч.City.

У чому суть

27 червня Національна комісія зі стандартів державної мови ухвалила рішення про перелік назв сіл, селищ та міст, які потребують зміни через невідповідність із нормами української мови або містять ідеологеми, пов’язані з російською імперською політикою в Україні. Загалом у списку майже півтори тисячі населених пунктів. Серед "претендентів" на перейменування — села Мічуріна, Першотравневі, Чкалова, Декабристів, Подспор’є і Обільне. Також комісія рекомендує обґрунтувати доцільність назви міста Запоріжжя. Або узгодити роди: село Стебний — село Стебне.

Такі перейменування пов’язані із виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Над списком населених пунктів працювала спеціальна робоча група у складі фахівці-філологи та історики закладів вищої освіти з усіх регіонів України.

На Полтавщині вони нарахували майже 40 населених пунктів, у яких є лексичні, словотвірні помилки, стосуються російській імперській політиці (Бригадирівка, Прогрес) тощо.

На Гадяччині два населені пункти є у списку на виправлення: село Юр’ївка у Лютенській громаді та село Красна Лука, у Краснолуцькій громаді. Якщо у Юр’ївки словотвірна помилка, то Красну Луку фахівці робочої групи розглядають як назву, що стосується колоніальної політики.

Ми поспілкувалися із головами цих громад. Володимир Омельченко, голова Лютенської сільської ради, говорить, що питання про перейменування виноситиме на розгляд сесії, оскільки ці зміни є рекомендованими. У Лютенській же громаді це невелике село-сателіт Лютеньки завжди називали Юрівкою.

А ось із Красною Лукою складніше: село під своєю нинішньою назвою згадується ще у 18 столітті у літописі гадяцького полковника Григорія Грабянки.

Голова Краснолуцької громади Віктор Романенко говорить, що вже стосовно цієї ситуації у громаді консультувалися з Інститутом національної пам’яті.

— Ймовірно, назва залишиться. Село завжди існувало як Красна Лука. Лише невеликий відтинок часу, за більшовиків, село називалося Червона Лука, але повернулося до свого первинної назви, — говорить Віктор Романенко.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися