Другий рік поспіль українські діти завершують навчальний рік під звуки сирен. Вони спускалися в укриття, щоб перечекати повітряну чи ракетну небезпеку, й прокидалися серед ночі, щоб перейти у коридор чи ванну. Українські діти навчалися під світло свічки чи налобного ліхтарика. Вони не могли під'єднатися до конференції ZOOM, тому що їхня вулиця потрапляла у чергу на відключення світла. Вони сумували, тому що тато чи мама зараз на війні. Попри це наші діти навчалися, їздили на змагання, брали участь в олімпіадах онлайн, здобували наукові та спортивні перемоги. Журналісти Гадяч.City зібрали три історії про гадяцьких дітей, які наперекір війні досягли високих результатів і навіть представляли Україну у Європі.
Війна вимагає знання математики
Альбіна Василенко — випускниця гадяцького ліцею №1 імені Олени Пчілки. Вона зайняла друге місце в обласному конкурсі Малої академії наук. Зважаючи на те, що ми вже дев’ятий рік живемо під час війни, вона відображається у всіх сферах життя, на МАН Альбіна разом зі своєю науковою керівницею Ларисою Галушкою представила наукову роботу у секції прикладної математики "Математичні задачі через призму війни".
Фото: Фото надала Альбіна Василенко
— У наших захисників є озброєння, яке є потужним, складним і, звичайно, результативним. Тому відповідно зростає і рівень відповідальності за його ефективне застосування. Для кращого розуміння я наведу приклад. Точність влучення ракети в ціль залежить від якості виконаних необхідних розрахунків. Я думаю, що ніхто не запускав ракету, як у нас кажуть на око, влучаючи незрозуміло куди. Артилерист, наприклад, не розрахує траєкторію снаряда без математики. Елементарна математика потрібна екіпажу танку для того, щоб розрахувати, скільки пального вони витратять на маневр. Математика необхідна командиру, який замовляє боєкомплект на найближчі кілька діб. І таких прикладів можна привезти дуже і дуже багато, — говорить Альбіна про значення математички на під час війни та причини обрання цієї теми для Малої академії наук.
Дівчина пояснює, що її робота про значення математики в обороні країни й по суті є збірником задач. Їх можна використовувати як у школі, так і в університеті. Для прикладу дівчина наводить деякі із них.
- росія втратила щонайменше 23 бойові гелікоптери з моменту вторгнення в Україну. Це складає майже 25% від загальної їх кількості. Кількість цих гелікоптерів потрібно знищити військовим ЗСУ?
- Летовище ворога має вигляд багатокутника, сторона квадрата сітки якого дорівнює 15 метрів. Скільки літаків знищать наші безпілотники, що один ворожий літак займає площу в середньому 322 метри квадратних.
За словами Альбіни, остання задача сподобалася журі. Ця тема не входить у шкільний курс математики, бо розв’язується за формулою Піка, тож цю задачу можна використовувати навіть в університетах.
Підготовка до захисту зайняла три місяці — від першого етапу (міського) до вдосконалення роботи для обласного. Ця робота спільний проєкт дівчини та її наукової керівниці, адже всі завдання вони ділили на двох.
— Лариса Павлівна запропонувала взяти участь Вона мені дала час, щоб поміркувати, над якою темою я хочу попрацювати. І потім вже разом з нею ми вирішили, що хочемо написати про війну, звичайно, через актуальність цієї теми у наш час, — говорить Альбіна.
Альбіна Василенко вдруге брала участь у конкурсі МАН. Перша її робота про сучасні погляди на цивільний шлюб перемогла на першому етапі конкурсу. Порівнюючи дві свої роботи, дівчина говорить, що наукова праця із математики зайняла більше часу і ресурсів.
— Довелося навіть пожертвувала заняттями танцями. Мої тренування були саме увечері, а вечір — це мій, так би мовити, єдиний вільний час, час натхнення, тому ось така невеличка жертва заради успішного захисту та перемоги в результаті, — говорить дівчина.
Альбіна переконує, що усім українцям потрібно вчити математику, бо ймовірність того, що вона не знадобиться під час війни дуже мала.
Найкраща бомбардирка — із Гадяча
Світлані Нечитайло 15 років, вона навчається у Гадяцькому опорному ліцеї імені Лесі Українки. У квітні вона стала найкращим бомбардиром чемпіонату України із футзалу серед дівчат.
Дівчина займається футболом близько трьох років.
— Це було несподівано. Я перейшла з п'ятий клас. Учитель фізкультури Володимир Уніжонний помітив, що я швидко бігаю і розповів про мене тренеру із футболу Віталію Сахну. Я зіграла за школу і він побачив, що у мене вийде. Я почала ходити на тренування. І… спочатку у мене не виходило. Але я почала тренуватися і таки досягла певних результатів, — говорить дівчина.
Світлана грає не лише за Гадяч, а й за збірну Полтавщини» — у команді «Надія».Своїми кумирами Світлана називає Анастасію Тарасову й Ліонеля Мессі.
Коли дівчина почала займатися футболом, її життя кардинально змінилося – від харчування до розпорядку дня. Щодня у неї проходять двогодинні тренування. Але це не заважає навчанню.
— На мене у тренера великі сподівання, я вдячна йому за те, що граю, — говорить Світлана.
"Ну тоді поїдемо у Бельгію"
Восьмикласники Гадяцького опорного ліцею імені Лесі Українки Артем Шулік та Гліб Губар представляли Україну на загальноєвропейському змаганні з фінансової грамотності European Money Quiz, що відбувся у Бельгії протягом 15-16 травня.
В Європі цей чемпіонат проходить із 2017 року у рамках Європейського тижня грошей. У 2023 році він відбувся і в Україні. У змаганні взяли участь майже півтори тисячі команд-учасниць, але перемогу вибороли Артем і Гліб, зайнявши перше місце.
Гліб Губар і Артем Шуліка
— Я запропонувала хлопцям зареєструватися. Спочатку Артему. Він запитав куди потрібно їхати після перемоги на всеукраїнському рівні. Говорю, що у Бельгію. Артем каже: "Ну тоді поїдемо у Бельгію", — пригадує вчителька хлопців Ірина Романичева. Вона викладає спецкурс фінансової грамотності у 8 та 9 класах. Артема і Гліба пані Ірина вибрала серед восьмикласників за рівнем їхньої результативності. Коли хлопці стали переможцями, радості не було меж.
Змагання у Бельгії проходили за допомогою ігрової навчальної платформи Kahoot. Команди мали якнайшвидше надати правильні відповіді на запитання, що стосувалися особистого бюджету, кредитів, депозитів, страхування, інвестицій, податків, платіжного шахрайства тощо.
Крім того, хлопці відвідали у WikiFinLab — фінансовий освітній центр, у якому старшокласники знайомляться з різними фінансовими ситуаціями повсякденного життя.
— Наприклад, це були ситуації й покупками акцій, інвестуванням, бізнесом, і ми мали аналізувати цю ситуацію і давати відповідь й відповідно до наших рішень правильних чи неправильних ми заробили грошей. Нас розділили на три групи й наша група була в лідерах, — говорить Гліб. — Своїми рішеннями ми заробили сім тисяч євро (віртуальних — прим. авторки).
Й попри те що хлопці на цьому змаганні не увійшли у трійку кращих (перемогу здобули команди із Греції, Польщі та Португалії), Артем і Гліб не засмучуються, адже, крім того, що вони вперше побували за кордоном, мали й дуже важливу місію — презентували Україну у Європі.
— У цьому змаганні беруть участь країни-учасниці Європейського Союзу. Україна поки що не в ЄС, але те, що наша команда брала участь у цьому змаганні вже говорить, що ми на шляху до ЄС. Крім того, для хлопців це була хороша мовна практика, адже вони мали змогу спілкуватися із носіями мови і як показала практика, у нас хороший рівень викладання англійської, — говорить Ірина Романичева.
