Майже півсотні народних депутатів зареєстрували у Верховній раді черговий законопроєкт щодо запровадження накопичувального пенсійного забезпечення. Таких ініціатив за останні роки було достатньо, а забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи – одна з «вічних» обіцянок українських політиків. Але попри загальне визнання необхідності реформи, вона все ще залишається нереалізованою. Що цього разу пропонують депутати – далі в матеріалі Гадяч.City.

Читайте, обговорюйте новини та діліться актуальним в наших групах:

  • Ми також є в Instagram
  • А ще дивіться улюблені інтерв'ю та опитування в TikTok й в YouTube.

Накопичувальні пенсії: що пропонують

17 квітня у Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про накопичувальне пенсійне забезпечення. Відповідну інформацію оприлюднено на сайті ВР.

Ініціаторами законопроєкту, зареєстрованого за №9212, виступила група депутатів на чолі із керівником парламентської фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією та головою Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галиною Третьяковою.

колаж Гадяч.City
колаж Гадяч.City
колаж Гадяч.City
колаж Гадяч.City
колаж Гадяч.City

Згідно із пояснювальною запискою до документа, законопроєктом передбачається встановити обов’язкову участь у системі накопичувального пенсійного забезпечення всіх категорій працюючих осіб до досягнення ними 55 років та обов’язкову сплату роботодавцями пенсійних внесків на користь таких найманих працівників.

Зокрема, роботодавці сплачуватимуть накопичувальний внесок у розмірі 1% заробітної плати працівників у 2023 році, 1,5% - у 2024 році, 2% - у 2025 році, а держава буде співфінансувати такі внески на паритетних засадах у межах 3% розміру середньої заробітної плати за рахунок коштів державного бюджету України.

При цьому, розмір єдиного соціального внеску, який сплачується роботодавцем, залишається незмінним, а накопичувальний внесок включається до складу єдиного соціального внеску.

Передбачається, що акумулюватися загальнобов'язкові внески до кінця 2025 року будуть в уповноваженому пенсійному фонді, створеному державою. По завершенні цього періоду учасник системи зможе обрати для себе будь-який авторизований недержавний пенсійний фонд, куди будуть сплачувати внески на його користь і де будуть формуватися пенсійні накопичення.

Кошти накопичувальної системи є власністю учасників системи у розмірі, накопиченому на їхніх індивідуальних пенсійних рахунках, а у випадку смерті особи право власності на пенсійні заощадження переходить до її спадкоємців.

Населення скорочується, кількість пенсіонерів зростає

В Україні діє змішана пенсійна система, домінує в якій солідарна (накопичувальні пенсії – виключно добровільні). І проблема в тому, що працюючого населення, яке сплачує внески, стає менше, а пенсіонерів більше.

«За даними ООН, Україна входить до топ-15 країн світу із найшвидшими темпами скорочення населення. Причому протягом найближчих десятиліть скорочення населення відбуватиметься майже виключно за рахунок населення працездатного віку… Скорочення чисельності населення працездатного віку зумовить зменшення кількості платників єдиного соціального внеску. Водночас витрати на соціальний захист людей похилого віку, у тому числі пенсійні витрати, зростатимуть разом зі збільшенням частки людей похилого віку», – пояснюють автори законопроєкту.

При збереженні поточних показників народжуваності, смертності та міграції ООН прогнозує зменшення чисельності населення України до 2050 року на 28%, водночас частка осіб віком 60 років і старше зросте до 32%.

Середній варіант прогнозу передбачає поступове підвищення коефіцієнта народжуваності до 1,8 дитини на 1 жінку у 2050 році та зростання очікуваної тривалості життя в середньому на 5 років. За таких умов населення скоротиться на 18%, а рівень старіння зросте до 34%. Співвідношення між чисельністю населення пенсійного та працездатного віку зросте майже вдвічі. Демографічні зміни в Україні загалом відповідають глобальним тенденціям, але відбуватимуться швидшими темпами порівняно з рештою країн світу.

Низький рівень народжуваності та збільшення тривалості життя матимуть суттєві наслідки для пенсійної системи. За інших умов скорочення чисельності населення працездатного віку зумовить зменшення кількості платників єдиного соціального внеску. Разом з тим витрати на соціальний захист людей похилого віку, у тому числі пенсійні витрати, зростатимуть разом зі збільшенням частки людей похилого віку.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися