За останні пів року українці переважно прибрали зі свого життя усе російське: музику, фільми, комікси та навіть улюблених блогерів. Не уникнули цієї долі й книги.
Про те, як змінились уподобання читачів Гадяцької публічної бібліотеки імені Лесі Українки після повномасштабного вторгнення та що читають під час війни – в матеріалі Гадяч.City.
Читайте, обговорюйте новини та діліться актуальним в наших групах:
Попит на україномовні книжки суттєво зріс
В гадяцькій публічній бібліотеці діляться – попит на україномовні книжки суттєво зріс. А от російські пішли слідом за російським кораблем.
– Зараз беруть літературу більш історичну, питають літературу з історії України, з давніх часів й по сьогодення. Читачі цікавляться минулим держави, вивчають його, – розповідає бібліотекар Алла Божко, – помітно зросла цікавість і до творів та авторів класичної української літератури.
Як не дивно, проте книги Люко Дашвар, Володимир Лис, Оксана Забужко, Андрій Жадан, Світлана Талан, Ніна Фіалко, Валентин Чемерис, Дарина Гнатко зараз є найзатребуванішими серед читачів.
Популярності, особливо серед молоді, набули книги з видатними людьми, які народилися на Гадяччині – це і Леся Українка, Олена Пчілка, Михайло Драгоманов. Цікавляться й історією Гадяча та її селами:
– Нам дуже бракує історичних книг з історією села Гадяччини, вони є, але їх мало, – кажуть у читальній залі.
Також гадячани віддають перевагу дитячій літературі, особливо з психології. А також читають сентиментальні романи та детективи.
Що читають гадячани під час війни?
Алла Костенко:
– Коли вдома немає ані світла, ані інтернету, на допомогу приходять книги, які стають єдиним джерелом інформації в суцільній темряві. Переважно читаю романи. Але з двома дітьми не завжди є час.
Людмила Пуць:
– До війни читала багато книг. В основному для саморозвитку, про виховання дітей. Зараз читаю виключно професійного напрямку. Раджу читати те, що йде до душі. Але обов'язково читати, адже це збагачує словниковий запас, впливає на свідомість, мозок живе.
Марина Іващенко:
– Зазвичай читаю фантастику та романи. Зараз читаю набагато рідше, але не через війну, а через те, що майже не вистачає часу на читання. З початком повномасштабної війни вподобання не змінилися, але зараз почасту перечітую те, що вже колись читала.
