Наталія Бондар прийшла у журналістику із педагогіки і стала яскравою зіркою місцевої преси. Вона стояла у витоків незалежної преси у Гадячі та своїм прикладом показувала, що неможливе можливо.
На 67-му році життя померла гадяцька журналістка Наталія Бондар. Вона співпрацювала із такими гадяцькими медіа, як "Новий час", "Базар Медіа в Україні", "Події і коментарі" тривалий час працювала на "Газету по-українськи".
— Власне із "Газети по-українськи" і почалося моє знайомство із Наталією Анатоліївною. На 5 курсі універу я проходила практику у полтавському офісі "Газети по-українськи". Мені дали редагувати текст. Він був про мавпочку, яка жила у Книшівці. Авторкою матеріалу була Наталія Бондар. Перше що я згадала, коли нас познайомили:" А це, та що писала про мавпочку)))"Я не пригадую нашу першу зустріч, але пам’ятаю, що пані Наталя спілкувалася із мною як із давньою знайомою,— пригадує журналістка Гадяч.City Надія Страшко.
Колишній колега Наталії Бондар Андрій Суіменко так написав про пані Наталю:
"Щойно дізнався, що пішла з життя Наталія БОНДАР - певною мірою "людина-епоха", "людина-символ". Людина, яку ми, незалежні (у нашому випадку — не дипломовані) журналісти, кінця 00-х - початку 10-х, з повагою називали — "Бабушка", бо ж вона була найстаршою, серед місцевих ЗМІїв цієї категорії. А ще — інтелектуалка, людина з активною громадянською позицією та підприємлива.
У нас були складні стосунки: від теплих, дружніх і довірливих до шалених сварок, в основному, через нюанси у політичних поглядах та різницю у ставленні до "совка" та до ситуації в Україні назагал".
Наталія Анатоліївна відчувала віяння часу і першою створила спільноту у соцмережі для містян — групу у Контакті "Про Гадяч і гадячан". Це вже після неї почали з’являтися різні гадяцькі спільноти. Але "Про Гадяч і гадячан" була першою і гадячани, які почали потроху знайомитися із інтернетом, саме звідти черпали місцеві новини і оголошення. Це був майданчик, де розгорталися перші дискусії серед містян. Наталія Бондар вміла знайти "смачні" новини, які зачіпали читачів.
Чотири роки тому разом зі своїми подругами Наталія Анатоліївна здійснила подорож із Гадяча до Хуста електричками за пенсійним посвідченням і стала героїнею кількох українських видань.
Останні роки жінка тяжко хворіла, покинула публічну діяльність і не з’являлася на вулицях міста.
