21 серпня Веприк влаштував благодійний концерт "Моя Україна – пісня калинова", під час якого зібрали 6 тис. 370 грн для наших захисників, пише Гадяч.City.
Хто повідомляє: офіційний портал Великобудищанської громади.
В чому суть
– Дякуємо усім, хто був присутнім на нашому заході, дякуємо, що підтримуєте наших захисників та долучаєтесь до благодійної справи. Усі учасники тримали задоволення та гордість за те, що роблять. Звісно, на цьому не зупинимось. Чекайте нових благодійних заходів, – каже директорка Веприцького сільського будинку культури Світлана Дулич.
Учасниками заходу стали: мішаний вокальний ансамбль «Любисток» та колектив «Фаворит».
А що було раніше
У травні, у селі Веприк Великобудищанської громади, відбувся благодійний концерт, на якому зібрали понад 15 тисяч гривень на потреби Збройних сил України.
***
З 26 лютого до 3 березня російські військовослужбовці перебували у Великобудищанській громаді Полтавської області, що розташована біля кордону з Сумщиною. Місцеві жителі допомагали ЗСУ палити російську техніку й вибивати ворога з території області, а Полтавська ОВА показувала фотографії спаленої техніки ворога з сіл Бобрика і Веприка.
Очільник громади й генерал-майор у запасі Микола Шаблій розповів, що 5 одиниць техніки знищили силами простих жителів громади. Унаслідок зіткнення з окупантами загинув Валерій Дібров 1988 року народження, ще кілька учасників отримали поранення:
– Люди, як могли творили спротив Підірвані танки, АЗС. Чим могли, тим і захищалися. Є люди, які вчинили подвиг і ми надали документи, щоб заохотити жителів громади. Коли були орки, 3 танки підірвали поки вони 1 завели. Підірвали самохідну артилерійську установку і бойову машину піхоти.
Паніки у жителів не було, навіть коли через села проходили сотні одиниць техніки й десь ночували у населених пунктах. Усі старости були на місцях й розуміли, що коли доведеться брати до рук зброю, вони матимуть це зробити. Щодня спілкувалися з головами військових адміністрацій області, СБУ та поліцією. Микола Шаблій також був на зв’язку з українськими військовими з Лебедина, адже там підрозділами керували хлопці, які колись служили під його керівництвом.
Українські військові спрацювали дуже влучно, бо вороги кидали техніку після "привітань ЗСУ" й тікали в ліс, де на них вже чекали мисливці. Солдати або гинули, або потрапляли в полон.
