У Гадяцьких підвальних приміщеннях від початку війни люди облаштували укриття. Проте, вони не придатні захистити ні від ядерних атак, ні від хімічних. Не захистять й від снарядів та ракет. А через високу вологість довго перебувати там неможливо. Наразі на Гадяччині розміщено близько ста бомбосховищ. Укриття розташовані на територіях підприємств та багатоквартирних будинків, де можна перечекати, у разі, надзвичайної ситуації.
На запит містян кореспондентка Анжела Король відвідала декілька місцевих сховищ аби проінспектувати, в якому стані перебувають укриття. І першим стало укриття за адресою вул. Шевченка. Наразі все, що є в укритті, облаштували повністю містяни. Зазначають, що все робили самотужки.
Укриття за сусідньою вулицею перебуває у такому ж ганебному стані, як зазначають місцеві. Незважаючи на всі обставини, гадячани раді й тому, що є: що воно хоча б відчинене та можна тимчасово сховатися. У сховищі немає води, санвузла та повноцінної системи вентиляції. Єдине, що є в цьому сховищі – світло.
Гадячанка Юлія показує укриття в їхньому будинку, яке зафіксоване на карті, проте жінка каже, що тут вогка підлога, стіни обшарпані, світло тільки в одній кімнаті. Тому під час повітряних тривог не спускається.
– Страшно, але що робити, кому скаржитися. Всі все знають, але результату – нуль. Тому сидимо у квартирі, і якщо ракета прилетить, то ті дві стіни не врятують.
Від одного укриття одразу запрошують до сусіднього, бо кажуть – ситуація зі станом цих приміщень не виняток, а радше закономірність.
Гадячанка Олександра розповідає, що укриття тут розвалене, його практично тут немає, то тільки підвал. Витяжки немає, стіни зруйновані – там переховуватись неможливо.
– Цей підвал і сховищем важко назвати – під ногами пісок і пилюка, у кутку розкидані чиїсь старі речі та стоїть сморід. Антисанітарія зашкалює.
Чимало гадячан зізнаються: не ходять до сховищ у разі тривоги, бо їхнє облаштування не вкладається у жодні нормативи. Якщо для молодої людини спуститися нескладно, то для пенсіонера – уже випробування.
– Усі підвали в жахливому стані, якщо є нормальні, то вони зачинені. І зачинені до сьогодні. Ключі в балансоутримувачів. Люди бояться і сидять вдома.
Жителі будинку на вулиці Полтавській кажуть, що неодноразово скаржилися. Втім, результату немає. Певні, для розв'язання проблем має бути більш глобальне рішення.
В магазинних укриттях ситуація дещо інакша. Переважно працівники зачиняються й залишаються в приміщенні магазину. Є й такі, які ходять до житлових підвальних приміщень.
На базарі, у разі повітряної тривоги, люди залишаються на своїх місцях. Адже немає укриттів не те що на території ринку, а й навіть поруч, у багатоквартирних приміщеннях.
За коментарями ми звернулися до головного спеціаліста з мобілізаційних питань Анатолія Кеди.
За його словами, на Гадяччині немає жодного бомбосховища, є лише протирадіаційні укриття, які були розроблені ще в радянському союзі. Й тому, вимоги до простого укриття вкрай невеликі.
Анатолій Кеда пояснює, що повинно бути освітлення, повинна бути вентиляція, вільний доступ, маркування повинне бути, можливість годину-дві пересидіти.
У Департаменті переконують, що перевірки таких приміщень роблять постійно. А от хто має покращити умови перебування, усе залежить від того, у кого будинок на балансі.
