Тривалий час російська література мала значний вплив на український книжковий ринок. Через літературу росія насаджувала українцям комплекс меншовартості та виправдовувала війну. Всі ці книги були на полицях книжкових крамниць та у бібліотечних фондах. Повномасштабне вторгнення розставило всі крапки на і — російську літературу вилучають із курсу зарубіжної літератури, а книги російських авторів і видавництв — із українських бібліотек. Журналісти Гадяч.City дізнавалися, які книги бібліотеки мають вилучити із книгозбірень та яка ситуація із російськими книгами у гадяцькій бібліотеці.
Які книги мають зникнути із українських бібліотек
Ще у травні Міністерство культури та інформаційної політики розробило рекомендації щодо актуалізації бібліотечних фондів. Простими словами — які книги держави-окупанта мають зникнути із полиць бібліотек. А Державний комітет із телебачення і радіомовлення України розробив перелік книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі тощо. Цей список нараховує майже 300 позицій. Тут і Захар Прилєпін, Микола Азаров, Едуард Лімонов, навіть ватажок незаконного утворення Павло Губарєв і книга про Олеся Бузину, співавтором якої є російський пропагандист Анатолій Шарій. Крім авторів, у чорний список на ліквідацію потрапили і видавництва, які друкували ці книги.
Після втечі із України Микола Азаров почав писати книги. Зараз його творчість заборнена.
Левова частка бібліотечних фондів — із радянських часів
Загальний фонд публічних бібліотек України (сільських, селищних і міських) складає майже 154,5 млн одиниць. Книжки, видані до 1991 року, складають понад 50 % фондів 40,8 % міських бібліотек і 50,4 % сільських та селищних бібліотек. Видання 1991 – 2013 років становлять від 20 до 50 % фондів у 66,7 % міських бібліотек та 61,9 % сільських та селищних бібліотек. Видання 2014 – 2022 років також становлять від 20 до 50 % фондів 33,2 % міських бібліотек та 22,3 % сільських та селищних бібліотек. Тобто левову частку бібліотечних фондів складає література радянського періоду та література, яка видавалась до 2013 року. Якого штибу ця література можна лише здогадуватися.
Що рекомендує Мінкульт
Нещодавно відбулося засідання Ради з питань розвитку бібліотечної справи при Міністерстві культури, на якому обговорювали зокрема практику застосування рекомендацій щодо актуалізації бібліотечних фондів. Зокрема у цих рекомендаціях Мінкульт бібліотекам радить не залишати видання:
- які пропагують війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;
- які містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України;
- які глорифікують (прославляють) осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, представників збройних формувань російської федерації, незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також представників окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України,
- автори книг, які підтримали збройну агресію,
- внесені до Переліку книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини,
- внесені до Переліку видавничої продукції держави-агресора, на ввезення якої надано відмови у видачі дозволів на підставі негативних висновків експертної ради Держкомтелерадіо.
Також під заборону потрапили низка видавництв, як-от Эксмо, АСТ, Центрполиграф, Издательский дом «Питер», Яуза, Яуза-пресс, Вече, Алгоритм, Книжный мир.
Не рекомендується зберігати в бібліотечних фондах фізично зношені та морально застарілі видання, зокрема періоду СРСР, за винятком окремих документів, що становлять ядро бібліотечного фонду (зокрема, видання краєзнавчого характеру, книжкові пам’ятки тощо).
Відвідувачі просять любовні романи російською мовою
Міська бібліотека у Гадячі носить ім’я видатної української діячки Лесі Українки. Але як і всіх бібліотеках України у ній донедавна можна було знайти книги російських авторів. Донедавна, бо як показує практика, на місцях раніше реагують на тенденції у суспільстві.
— Щойно розпочалося повномасштабне вторгнення, ми одразу позбулися російських книг, наприклад, різноманітної літератури про російський спецназ, — розповідає директорка Гадяцької міської бібліотеки імені Лесі Українки Любов Мисюра.
Але разом із тим додає, що гадячани ще й досі просять книги на російській мові, в основному любовні романи.
— Поки що ми орієнтуємося на читача. Є такі, що ходять лише за цими романами, тож доводитья враховувати і це.
Любовні романи російською мовою користуються попитом у читачів Фото: yakaboo.ua
Пані Любов розповідає, що лише нещодавно працівники книгозбірні мали нараду із Полтавською обласною бібліотекою імені І.П.Котляревського. Тож у гадяцькій бібліотеці нині розпочався процес обліку книг, які потрібно вилучити.
Але треба розуміти, що із ліквідацією цих книг може зменшитися бібліотечний фонд. А ось надходжень до книгозбірень зараз немає через війну в Україні.
— Тому ми просимо усіх небайдужих, у яких є вдома вже прочитані книги українських авторів приносити нам у бібліотеку, — говорить Любов Мисюра. — Зараз війна, але це не означає, що український читач має залишитися без української книги у той час як не має надходжень до фондів.
Власне, так більше строків тому і почалася історія гадяцької бібліотеки — книги для її фонду поповнювалися на донейти від тодішньої гадяцької інтелігенції та коштів від показу аматорських вистав.
