Державне підприємство «Артемсіль», яке знаходиться у місті Соледар на Донеччині, зупинило виробництво солі ще у квітні. Але справжній ажіотаж довкола цього продукту в Україні почався цього тижня. Після того, як директор підприємства Віктор Юрін повідомив, що на Україну та низку країн світу чекає дефіцит солі. Журналістки Гадяч.Сity вирішили пошукати у Гадячі сіль.

Дев’ята ранку. Великий круг у Гадячі. Лунає сирена, але продавці стихійного ринку, яких ганяли у ковідні часи, повернулися на свої місця і ніяка крилата ракета не зрушить їх з місця — потрібно продавати товар.

Поряд із стихійним ринком — ринок законний. Він перший у нашому списку пошуку солі. Адже більшість містян скуповується у магазинах і супермаркетах, на ринку точно має щось залишитися — така наша логіка. Але перша ж продавчиня дивиться на нас трохи скептично. Розповідає, що буквально вчора допродала останні пачки. Та каже, що хвиля скуповування солі почалася ще минулого тижня. Чи будуть поставки найближчим часом – не знає, але постачальники обіцяли, що будуть. І по-філософськи додає:

— Це просто треба пережити. Вже раз скуповували і крупи, і туалетний папір. Все повигрібали, а потім ці товари з’явилися знову. Отак буде із сіллю.

Наступна зупинка — так званий «жовтий» магазин на Кругу. Тут також сіль вигребли ще минулої п’ятниці, розповідають продавчині, але не знають, чи привезуть їм знову, оскільки й їхні постачальники поки цього не повідомляють.

Аналогічна ситуація була й у «Надії». Але тут продавчині сподіваються, що таки на їхніх прилавках сіль з’явиться. На нашому шляху був ще магазин продуктів із Європи. Але й у цьому магазині її скупили всю.

— Була. Європейська, але забрали. Чула, що у АТБ залишалась із Європи. Сходіть туди, — радить продавчиня.

У АТБ ми навіть не знайшли полиці, де стояла сіль. Але знайшли гадячан, які шукали, де її купити.

— І ні однієї пачечки не залишилось? — гадячанка Тамара схиляється над касиркою, яка переставляє цінники. — А коли буде?

Касирка Надія знизує плечима. Тамара розповідає, що прийшла купувати сіль не на чорний день, а тому, що вдома немає навіть чим посолити їжу.

Надія ж відповідає, що останню сіль розкупили на днях. Але протягом останнього місяця в їхньому супермаркеті сіль від «Артемсолі» нечасто з’являлася. Востаннє тут продавали сіль екстра з-за кордону. Але їм пообіцяли, що європейську сіль привезуть знову. Проте, коли невідомо.

У магазині «Маркетопт» продавчиня Олена говорить, що сіль привезуть, але що це буде за сіль вони, продавці, не знають.

— Але точно це буде вже не у пачках (від «Артемсіль» – ред.). Можливо, це буде сіль на вагу, так як купують крупи, — говорить дівчина.

У двох наступних магазинах сіль ми також не знайшли, а в місцевій групі гадячани почали писати, що, на жаль, солі в Гадячі немає зовсім. На цьому ми завершили наші пошуки.

Чому «Артемсіль» зупинилося

Віктор Юрін, директор ДП «Артемсіль» розповів «Вільному радіо», що підприємство на простої через бойові дії до невизначеного часу. Сіль видобувають з-під землі, тому цьому виробництву нічого не загрожує, розповідає Віктор Юрін, але через обстріли частково зруйнована адмінбудівля, були прямі влучання в копальні та матеріальний склад. Працівники «Артемсолі» — це жителі Соледару і більшість з них уже евакуювалась. Крім того, окупанти обстрілюють вузлову станцію «Сіль», куди підприємство «підтягувало» вагони зі своїх під’їзних шляхів, адже «Аретмсіль» орієнтоване на залізничне вивезення, а автомобільним транспортом можна вивезти лише незначну частину. Тож, якщо не працює залізниця, не працює і підприємство.

Пошкоджений адміністративно-побутовий комплекс рудника № 4Пошкоджений адміністративно-побутовий комплекс рудника № 4Фото: Вільне радіоАвтор: Андрій Попов

Чому люди розкупили сіль

Звісно, сіль у гадяцьких магазинах з’явиться, але що це буде за сіль невідомо. У кулінарії та для консервації використовується кухонна, або кам’яна сіль. Саме її господині радять використовувати для консервування. А ось щодо морської солі є побоювання, що закрутки можуть не вистояти, оскільки морська сіль має в своєму складі мінерали, які не підходять для використання в консервації. Хоча морську сіль теж можна використовувати. Єдиний мінус — така сіль буде дорожче коштувати, ніж кам’яна (у Гадячі її можна було купити від 15 до 20 гривень за пачку).

Чи вдасться подолати в Україні дефіцит солі

Україна — одна з небагатьох країн, яка володіє значними запасами солі. Але зосереджені вони на Донбасі, Херсонщині та в Криму (які зараз тимчасово окуповані), а ще – на Прикарпатті та Закарпатті.

Зокрема, в Дрогобичі кам’яну сіль видобували ще у 13 столітті. Але за зовсім іншою технологією, ніж це робили на «Артемсолі», зазначає видання Дрогобич.Сity:

«Із надр викачують соляну ропу, виварюють її у спеціальних ваннах, роблять це ще на дровах. Виробничий процес складний і дорогий, тому дрогобицька сіль була дорожчою за продукцію «Артемсолі».

Через зупинку «Артемсолі» на Дрогобицькій солеварні збільшили виробництво солі. Раніше йшлося про 31-32 тонни, то зараз про 53-55 тонн. Для цього на заводі поставили додаткову панву (ванну для виварювання солі), її зараз випробовують. Заступник директора Дрогобицької солеварні Ігор Нащочич говорить, що можуть видобувати і більше, але потрібна капітальна модернізація виробництва. А на це потрібні великі кошти.

Тож надія залишається на інші країни світу. Кам’яну сіль, крім України, також добувають у Греції, Італії, Польщі, Німеччині, а також в США та Індії. Зокрема, голова Полтавської військово-цивільної адміністрації Дмитро Лунін повідомляє, що всі девʼять великих національних і регіональних мереж, які працюють на Полтавщині, вже зробили замовлення на сіль з-за кордону: Польщі, Румунії й Туреччини. Ця сіль буде дорожчою, бо в ціну закладене транспортування, яке зараз недешеве.

— В умовах війни можуть виникати перебої з постачанням будь-якої продукції. І причина цьому одна – російський агресор. Я закликаю не скуповувати сіль пачками. Штучний ажіотаж – це ще одна з причин дефіциту та подорожчання продукції. Наша згуртованість – запорука перемоги, — зазначив Дмитро Лунін.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися
Схід України як поле бою. Люди, які обороняють і рятують