18 травня Гадяччина прощалася із захисником Олександром Куриленком. 44-річний чоловік з Петрівки-Роменської загинув 25 квітня в бою на Харківщині.
Олександр Куриленко народився у Синівці, що у Липоводолинському районі на Сумщині. На Гадяччину його привело кохання — зі своєю майбутньою дружиною Світланою він познайомився під час навчання в Синівському аграрному ліцеї (на той час — училищі).
Олександр тривалий час працював водієм у НГВУ «Полтаванафтогаз». В останні роки пересів за кермо вантажівки — працював далекобійником. Мирне життя закінчилося, коли в країну і в тисячі українських родин увірвалися російські окупанти. А Олександру Куриленку прийшла повістка збиратися до війська. Чоловік з честю виконав свій обов’язок. Адже ще під час своєї служби в армії дав присягу служити батьківщині — служив Олександр у десантних військах.
Віталій Хейло, товариш загиблого пригадує, що востаннє вони говорили на Великдень, 24 квітня. А вже наступного дня російські окупанти обстріляли колону українських військових, серед яких був і Олександр.
— Саша ніколи не говорив, що важко. Не нарікав. Я лише з його окремих фраз зрозумів, що там у них гаряче — хлопці тижнями не могли просто перевзутися, — говорить чоловік. — Ви не уявляєте, якою людиною був Саша. Ніколи нікому не відмовляв у допомозі. Завжди був на позитиві.
Так у Гадячі проводжали в останню путь Олександра Куриленка.
18 травня Олександр Куриленко повернувся на Гадяччину. Жителі нашого міста проводжали земляка, стоячи на колінах. Поховали Олександра у Петрівці-Роменській. Без тата залишились двоє дітей.
Для Петрівки-Роменської це вже друга велика втрата. У 2017 році від кулі снайпера під Зайцевим загинув молодий петрівчанин Олександр Корнійко.
