Навесні гадячани чепурять свої обійстя та оселі — гребуть торішнє листя, обрізають гілля дерев. Якщо з листям все більш-менш зрозуміло — його можна переробити на компост, то з гілками дерев справа серйозніша — вони займають багато місця, а палити їх не можна.
Тендер є, а подрібнювача немає
На початку лютого КП «Сарське» Гадяцької міської ради, яке працює у Сарському старостинському окрузі, оголосило тендер на придбання подрібнювача гілок. Ціна питання — 160 тисяч гривень.
Торги успішно завершилися 23 лютого. Підприємство планувало придбати промисловий пересувний подрібнювач на причепі, щоб його можна було швидко доставити на місце, де потрібно переробити гілки на щепу.
Ось такий подрібнювач мав бути у КП "Сарське"
Катерина Коренівська, бухгалтерка комунального підприємства, яка займається оформленням тендерів на ProZorro, розповідає, що кошти за подрібнювач мала заплатити Гадяцька міська рада, але від 24 лютого гроші з міського бюджету спрямовуються лише на захищені статті, тож покупку вирішили відкласти.
— У нас був переможець з Волинської області. Нам пропонували, щоб ми забрали агрегат, а кошти перерахували пізніше. Але в умовах війни ми не наважилися, – розповідає Катерина Коренівська.
Віталій Ракочій, заступник Гадяцького міського голови, додає, що у громаді вже давно хотіли придбати подрібнювач, щоб перейти на повний цикл переробки гілок, але війна внесла корективи.
— Навіть за законодавством маємо переробляти гілки. У попередні роки зверталися до інших комунальних підприємств у громадах, щоб допомогли їх перебити, виручав завод Кобзаренка — він забирав гілки для своїх потреб, — говорить Віталій Ракочій. – Часто до мене телефонують з різних куточків Гадяча і запитують, що робити з гілками? Можу поставити за приклад вулицю Першотравневу. Там навесні і восени люди організовано виносять гілки на узбіччя. Комунальники приїжджають і забирають. А далі вже їм потрібно думати, що з ним робити. Вивозити на сміттєзвалище не можна. Тому доводиться гілки складати на спеціальних пунктах.
Андрій Москаленко, виконувач обов'язків директора міського комунального підприємства «Сервіс» розповідає, що на одиничний виклик забрати гілки їхати комунальному авто не рентабельно.
– У місті діє такий механізм – мешканці вулиці зносять гілки на край дороги, а комунальна машина їде і їх забирає. Найчастіше ці купи ми забираємо біля будівель установ і організацій. Хоча можемо виїхати і у приватний сектор. Але гнати авто заради одного двору немає сенсу, тому добре було б, якби жителі вулиці знесли попиляні гілки в одне місце, а потім викликали комунальників, – розповідає Андрій Москаленко.
Що робити з гілками, якщо у громаді немає подрібнювача
Варіант палити у цьому випадку не підходить: як з погляду впливу на екологію, так і з погляду умов війни — паління сміття можуть прирівняти до диверсії.
Найняти машину, яка забере гілля теж не варіант. По-перше, це дорого. По друге, теж протизаконно, адже сміттярі повезуть гілля на міський смітник. А цього категорично робити не можна.
Ще один варіант утилізації спиляного гілля – знайти у Гадячі знайомого, який має подрібнювач. У місті є такі господарі, які вже придбали собі такий пристрій. Журналісти Гадяч.City знайшли гадячанина, який має подрібнювач.
Але допомогти цей чоловік може не всім.
– Я можу приїхати, наприклад, до знайомих. Адже перероблену сировину забираю собі. На наступний опалювальний рік я вже зробив і запаси щепи і дров. Мені більше вже не потрібно, – говорить власник подрібнювача.
Яка адміністративна відповідальність за спалювання сміття
Зазначимо, проблема «а що ж робити зі зрізаним гіллям дерев» з’явилася тоді, як в Україні посилили відповідальність за спалювання сміття. Було це два роки тому, коли Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу». Цим документом, зокрема, внесені зміни до статті 77 Кодексу про адміністративні правопорушення.
Тепер такі правопорушення тягнуть за собою накладення штрафу:
на громадян від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3060 грн до 6120 грн);
- на посадових осіб − від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 15300 грн до 21420 грн).
За спалювання відходів і залишків сухої рослинності за статтею 82 КУпАП штраф:
- для громадян від 340 грн до 1360 грн;
- для посадових осіб від 850 грн до 1700 грн.
