Маючи тисячолітню історію в українській культурі за часів радянського союзу про ляльку забули. Лише в останнє десятиліття українська лялька переживає ренесанс. Давній звичай відроджують народні майстрині лялькарки. А ось у Гадячі живе… лялькар. Школяр із Гадяча виготовляє вузлові ляльки, відомі в народі, як мотанка, і порушує усталені тисячолітні традиції.
Зазвичай, ляльки виготовляли жінки, як іграшку – забавку для дітей. Навіть серед «героїнь» ляльок-мотанок – «немовлята», «наречені», «княгині» та ляльки-берегині. Можливо, традиція виготовляти ляльки-мотанки йде від тих часів, коли панував матріархат. Цю тему залишимо дослідникам-науковцям. Журналісти «Гадяцького вісника» вже писали про майстринь лялькарок із Гадяччини Ніну Балалу та Ірину Даниленко.
А ось школяр із Гадяча Ілля Приходько доводить, що для заняття лялькарством немає ніяких гендерних перешкод. Хлопець виготовляє ляльки вже три роки.
Наразі технік та конструкцій виготовлення ляльок дуже багато і кожна майстриня обирає свою, яка їй до душі та, що вона хоче закласти в образ ляльки в сучасному світі. Головне щоб все відповідало дійсності та називалося своїми іменами. Чи то вузлова лялька, чи народна, чи мотанка, чи сувенірна, чи авторська, чи автентична, чи репліка.
— Ляльку можна зробити без використання голки. Всі деталі тканин з’єднуються за допомогою примотування ниткою. Робити ляльку-мотанку надзвичайно просто. В основі голови, тулуба, рук скрутки з тканини. Лице ляльки може бути чисте, а може й бути використаний символічний хрест. А далі все залежить від фантазії, від підбору фактури тканин та поєднання їх кольорової гами, – розповідає Ілля Приходько.
Хлопець навчається у дев’ятому класі Гадяцького обласного наукового ліцею-інтернату II-III ступенів імені Є.П.Кочергіна Полтавської обласної ради. Закінчив Гадяцьку музичну школу за спеціальністю баян під керівництвом Григорія Сидоренка. Пише вірші, про ляльки в тому числі.
Вперше про ляльки-мотанки Ілля дізнався ще у дитячому садочку. Хлопець розповідає:
"Вихователька моєї групи Наталія Дмитрівна Елисєєва знайомила та вчила нас, малюків, робити ці народні обереги. Проте про ляльку-монтку я забув на роки аж поки на потрапив на виставку декоративно-прикладного мистецтва у Хомутецькому зоотехінчно-ветеринарному коледжі. Поїхав туди із мамою – Світланою Приходько. Вона займається виготовленням свічок із вощини, – говорить Ілля. Виставку проводила народна майстриня Яна Ісаєнко із Києва, яка привезла до Хомутця свої роботи і розповідала історію вузлової ляльки".
Ілля зізнається, що найбільше чекав майстер-класу від Яни. Разом з нею хлопець створив свою ляльку на пам’ять про цей день. Та на цьому їхня «співпраця» не завершилася. Під керівництвом майстрині хлопець і далі почав вивчати лялькарське ремесло.
Тканину для перших ляльок пані Яна надіслала мені із Києва. Але не важливо із якого матеріалу буде вона виготовлена. Головне, який зміст вкладається у ляльку, – говорить Ілля і розповідає неймовірну історію про їхню родину.
— Моя сім’я має маленьку колекцію ляльок від майстрині Яни Ісаєнко, а також авторські календарі ляльок її та доньки Зоряни Ісаєнко. Яна подарувала моїй мамі ляльку «Мати й дитя». Мама довго мріяла про сестричку чи братика для мене, а мрії здійснюються тоді, коли ти в них віриш. Можливо, це випадковість, але ьогодні я щасливий, бо в мене є моя люба сестричка Крістіна, якій вже півтора року. Я теж маю подарунок вузлову ляльку «Берегиню» від майстрині, яка виконана в жовто-помаранчевих кольорах, про те що це мої улюблені кольори пані Яна навіть не здогадувалася. Я в свою чергу завжди їй допомагаю своїми обробляти фотографії та створювати різного плану відеоролики для участі в заходах та для її авторських проєктів, — говрить Ілля.
Виготовленням ляльок-мотанок хлопець займається уже три роки, свої роботи дарує своїм вчителям. За цей час встиг стати учасником всеукраїнської групи «Секрети лялькарок». Ілля говорить, що виготовити ляльку-мотанку можна за дві години, а ось любов до свого ремесла пронести крізь роки.
